В Харківському інституті монокристалів українські вчені відпрацьовують нові розробки спрямовані на зміцнення безпеки і обороноздатності країни. Журналісти сайту Троїцьке.Сity на запрошення Харківського прес-клубу на власні очі побачили "прозору броню" та пінний препарат для обробки ран, а ще найбільший кристал, лікарські препарати, що виявляють онкохворі клітини на ранніх стадіях, штучні суглоби, лазерні міні-установки.
"Прозора броня" витрумує до трьох
прямих попадання
На українських полігонах захисники країни вже випробували "прозору броню" зроблену із сапфіру в умовах наближених до бойових.
— Сапфір — у п'ять разів міцніше за будь-яке зміцнене скло, — каже учений інституту монокристалів Іліас Щербаков. — Зараз, коли озброєння постійно модернізується, а вражаюча сила куль збільшується, саме сапфір, як оптичний матеріал став актуальним як ніколи.
Пан Іліас розповів, що раніше захист військових розраховували, виходячи від калібру куль 5,45 мм, 7,62 мм, а зараз вже використовують калібр 12,7 мм. Така куля може пробити в бронетехніці зміцнене скло з відстані 100 метрів — тож екіпаж бойової машини перед нею практично беззахисний.
Сапфір же дозволяє зробити "прозору броню" міцніше, бо по міцності він такий же, як наконечник кулі, і вона просто розплющується об сапфіровий шар прозорої броні. А останній шар склопакета запобігає поширенню осколків в кабіні бронемашини.
Міцність — не єдина перевага сапфіра. Склопакет "прозорої броні" в три рази легший традиційного пакету зі зміцненого скла (квадратний метр якого важить близько 400 кг).
Є багато модифікацій броні. Все залежить від того, яке завдання виконує та чи інша бойова машина. Захисні вікна для бронемашин в ідеалі витримує три прямих попадання. Навіть після двох попадань вікно все ще лишається прозорим, щоб механік бачив дорогу перед машиною. Коли ж склопакет весь пробивається та тріскається, то по краях лишаються прозорі місця наче "шпаринки" крізь які все ще видно бійцям дорогу та ціль.
Сьогодні на літальні апарати встановлюються системи, що дозволяють протидіяти самонаведенню ракет з інфрачервоними головками. Сапфір в них використовується в якості матеріалу підкладки для створення інфрачервоних світлофільтрів. Такий пристрій створює хибні цілі в просторі — наприклад, навколо гелікоптера — і маскує його від ракети, спрямованої противником.
Зберегти яблука взимку і потрапити
до метро допомагають кристали
Всі хто користувався жетонами для метро мають знати, що вони тримали в руках кристали, бо саме їх наявність давала можливість дати сигнал на турнікет і люди могли їх минути неушкодженими.
Коли ви купуєте наразі в магазині яблука то зазвичай виникає питання: як вдається їх зберегти в такому гарному вигляді та ще й на смак гарними. Виявляється, що й тут без кристалів не обійшлося. Вчені інституту монокристалів розробили спеціальний апарат, яким обробляються фрукти і ті затримують процес дозрівання на місяці. Коли ж ми дістаємо їх на світло то процеси відновлюються. А також тут є розробки тестів для взяття проб на нітрати, якість води чи навіть бензину.
Розроблено пінний препарат
для обробки ран
В рамках держзамовлення фахівці інституту монокристалів розробили пінний препарат з широким спектором антібактеріальної дії для обробки ран.
Микола Ляпунов
— Цей препарат дуже зручний у використанні на догоспітальному етапі для профілактики гнійних ускладнень та "консервації" ран при вимушеному відстроченні первинної хірургічної обробки о 24 годин, — розповів вчений Микола Ляпунов.
Замовниками ж у інституту частіше виступають закордонні клієнти ніж українські. Наразі вчені працюють над розробкою мікросхем, приладів лазерної техніки та оптоелектроніки, розробці лікарських засобів, а також різноманітних тест-систем для діагностики онкохвороб людини з використанням біо- та нанотехнологій.
Володимир Семиноженко
— За рік було декілька держзамовлень саме зі зміцнення обороноздатності країни, — говорить керівник Інституту Володимир Семиноженко. — Наш інститут співпрацює з провідними вченими США, Франції, Німеччини, Польщі, Білорусі, Південної Кореї. Разом впроваджуємо грантові програми, зокрема у створенні адронного колайдеру, а зараз допомагаємо у обробці отриманих експериментальних даних.
Також пан Володимир зауважив, що довіряє слову саме регіональних ЗМІ, бо місцеві газети і сайти не ганяються за сенсаціями, а розповідають про те, що близьке повсякденному життю місцевих громадян.
Матеріал підготовлений за сприяння Харківського прес-клубу в рамках проекту «Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа», зреалізованого за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
