Як воно бути вчителем та лікарем в сучасному суспільстві з журналістами сайту Троїцьке.City ділилися телефоном троїцькі спеціалісти. Запросити їх до редакції ми не змогли через карантин.
Долина Кирильчук, директорка Арапівської гімназії:
– Проблеми вибору професії у мене не було ніколи, бо на мій погляд немає нічого кращого ніж вчити дітей і постійно навчатися самостійно, — каже пані Долина. — Тож, тридцять років тому закінчила тоді ще Ворошиловградський педагогічний інститут імені Тараса Шевченка і до школи. Два роки працювала у школі в Донецькій області. Потім за сімейними обставинами разом чоловіком, він теж вчитель, переїхали до Арапівки. Пам’ятаю, як вперше зайшла до класу вести урок, а там всього шість учнів. Перше питання, яке тоді задала: "А що всі інші захворіли?" Виявилося, що ні. В класах насправді навчалося до десяти учнів, це було незвично, бо вчитися та працювати до цього доводилося у великому шкільному колі. Та з іншого боку, є можливість більше часу приділити кожному учню.
Завжди вважала, що куди доля завела, там людина і потрібна. До того ж, мене ніколи не лякали труднощі. Вони тільки робили сильнішою, не давали зупинитися на досягнутому. Я звикла досягати успіху, працювати з повною віддачею. Тому разом з учнями ми займали призові місця в республіканських конкурсах: є диплом з Еколого-натуралістичного центру . Була у переможницею у півфіналі Всеукраїнського конкурсу "Вчитель року", та, на жаль, не змогла взяти участь у фіналі, бо на той час серйозно захворів чоловік. Йому дуже необхідні були моя турбота та увага. Поїхати на конкурс я не могла, пам’ятаю, що тоді всю ніч не спала і у мене народився вірш про свою улюблену професію.
На мій догляд вчитель у будь-які часи повинен любити дітей і людей в цілому, незалежно з яких вони родин, рівня статку та інше. Бути професіоналом, психологом, викладатися на повну і не мати сумніву у виборі професії. Вчитель повинен бути завжди порядним, толерантним, вміти приймати думку інших людей, не принижувати інших. А ще завжди необхідно залишатися молодим душею. Така «вічна молодість» робить педагога справжнім майстром своєї справи.
Про зміни у професії вчителя
Що стосується змін, то хочу сказати, що раніше навчання було більш стандартизоване. Це не давало простору для творчості, індивідуального підходу до навчання учнів. Зараз завдяки новітнім технологіям у вчителя відкрилося багато можливостей для розвитку. Я б сказала, що "дихати стало вільніше". Тож, постійно необхідно працювати над собою, вдосконалюватися. Можливостей для цього зараз безліч, головне ніколи не зупинятися.
Про вчительську зарплату
Про оплату праці вчителів теж можу сказати, що вона буде залежати від професіоналізму, адже розпочнеться сертифікація вчителів, за результатами якої будуть нараховуватися надбавки.
Наприкінці відзначу, що ніякі негаразди, проблеми вчитель не має права переносити на дітей. Все це потрібно забувати, коли переступаєш шкільний поріг і повністю викладатися, бути чесними з дітьми. Коли я відчую, що не можу дати дітям все, я піду з професії. Інакше, вважаю не можна.
Олена Олійник, лікар-інфекціоніст Троїцького ТМО:
— Я у професії з 2005 рок. Так сталося, що у родині лікарів не було, та з дитинства мріяла лікувати людей., — каже пані Олена. — Проходила інтернатуру у Троїцькій санепідемстанції, а потім працювала у Троїцькій лікарні — бактеріологом. Вже сім років приймаю пацієнтів у кабінеті “Довіри” та як лікар-інфекціоніст. Пройшла курси сімейного лікаря.
У мене у практиці було багато різних історій пацієнтів, через кабінет “Довіри” проходять люди з дуже непростими діагнозами. Бувало що пацієнт не хотів лікуватися, втрачав сенс життя, заперечуючи свій діагноз. Це призводило до того, що людина йшла з життя і це прикро, адже шанс був, а він усвідомлено його не використовував і достукатися до нього було просто неможливо. Цей тягар залишається назавжди. І змушує ще більше зусиль прикладати, щоб допомогти іншим.
Допомогла повірити у себе
У мене був випадок, коли до кабінету “Довіри” прийшла молода жінка, мати маленьких діток. Вона була дуже роздратована, не хотіла лікуватися і вже поставила на собі хрест. Скільки разів я проводили з нею бесіди, переконуючи почати лікування – все без результатів. Та я продовжувала її переконувати, говорити про те, що вона потрібна своїм дітям, що вона молода і має право жити, возила ліки додому, і нарешті жінка почала приймати ліки, змінила спосіб життя і так поступово одужала. Вона стала спокійною, впевненою у собі, присвятила себе дітям і відчула сенс життя. Це варто будь-яких зусиль з боку лікаря.
Інтернет не може замінити лікаря
Останнім часом всі ми стаємо залежні від інтернету. Там можна знайти відповідь на будь-яке питання. Та чи насправді достовірну інформацію отримуємо та як правильно нею скористатися – питання відкрите. Багато з пацієнтів, приходячи на прийом до лікаря, починають навчати лікаря як йому їх лікувати, бо вони десь у інтернеті прочитали про свою хворобу і все добре знають. Це велика помилка, тільки лікар, зробивши всі необхідні дослідження може надати кваліфіковану і вірну допомогу. Здоров’я та життя ваші, та раджу прислуховуватися до порад лікаря якщо дійсно прагнете видужати.
Про медичну реформу
Зараз досить складний період для медицини, адже йде медична реформа, багато проблем виникає. У нас відтепер є первинна та вторинна медицина, безліч фінансових проблем, не вироблених механізмів. Та ми з колегами стараємося дотримуватися колегіальності, щоб пацієнт від всіх цих змін не постраждав. Потрібно і нове впроваджувати, і досвід минулих років не забувати, щоб лікувальний процес вдосконалити.
Про зарплату лікарів
Що стосується оплати праці, то зарплатня у лікарів не така вже висока, адже ціни постійно ростуть і лікарі крім роботи ще повинні мати можливість відпочивати, приділяти увагу родинним питанням. До того ж, відтепер лікарі повинні проходити навчальні курси кожний рік за власний рахунок. Проблем чимало та головне любити свою професію і тоді, все можна подолати.
