Якщо ви опинилися через війну у Львові, до того ж в якості переселенця, і хочете зняти квартиру недорого та всього на місяць - перед вами постає задача з розділу “Місія не здійсненна”. Про власний досвід пошуку розповідають журналісти сайту “Троїцьке.City”.
Вісімнадцять спроб зняти житло, а результату - нуль
Буває, що термін проживання у друзів збігає і потрібно терміново шукати нову квартиру в оренду. До того ж, бюджет невеликий, ніяких державних виплат ВПО не отримали.
“Шукали житло бюджетне та комфортне, бажано без посередників, від господаря, - каже пані Олена. - Місто начебто велике, оголошень повно й онлайн, й офлайн. І часу багато витрачати не потрібно. Але це, як виявилось, лише на перший погляд”.
За годину навиписували у соціальних мережах - більш як 20 підходящих варіантів. Шукали квартиру від 4 до 6 тисяч за місяць. До того ж не на довго - на місяць. Сума по львівським міркам мала, адже в середньому вартість 1-кімнатної квартири 10-15 тисяч на місяць.
Як тільки орендодавці та ріелтори чули, що квартира потрібна лише на місяць, ввічливо казали: “Вибачте, але квартиру можна зняти мінімум на три місяці, а краще на 6-12 місяців. Звертайтеся до послуг подобово”.
Або, як сказав один із власників житла: “Чого я буду голову морочити та шукати “жильців” щомісяця, мені це не вигідно.” І це після того, як йому сказали, що квартира потрібна переселенцям з Луганщини, яким нікуди повертатися, роботи поки немає і державних виплат теж досі не отримували. Щоб обдзвонити вісімнадцять адрес знадобилось понад чотири години. Цей час був витрачений марно, адже результат виявися нульовим.
Знайшовся один варіант, але який…
Коли від спілкування телефоном з ріелторами та власниками житла вже розболілась голова, а настрій був гірше нікуди, нарешті посміхнулась удача. Власнику двокімнатної квартири погодився здати її на місяць всього за 6,5 тисяч гривень плюс комунальні. Проте вона знаходилась далеко від центру. “Невже нам пощастило, треба брати”, - подумалось тоді. Домовились с господарем поглянути на квартиру.
Довелось викликати таксі, адже їхати з центру до вулиці Лінкольна досить далеко. І ось вже необхідна адреса.
Господар мешкає у Тернополі, тож спілкувались телефоном. Нам сказали, що вчора з квартири з'їхали попередні мешканці. Ключі від неї знайшлися у коробці від лічильника у під'їзді. Двері старенькі, обшарпані - це відразу насторожує. Відкриваємо їх - і ось вона квартира: простора, практично пуста.
На фото в інтернет-оголошенні все було набагато красивіше. Були і необхідні меблі, і штори на вікнах, і паркет на підлозі. Насправді, кімнати були “голі”. З меблів розбитий диван та стіл в одній кімнаті, в іншій пусто, у ванній кімнаті - ванна, унітаз та пралка, на кухні - старий холодильник з пліснявою, газова плита та стіл. Паркету на підлозі, до речі, теж немає - цементне покриття.
Як жити в таких умовах та ще платити за це чималенькі гроші - питання відкрите. Тож, поспішили вийти з квартири скоріше, бо стало якось не по собі. Подумалось, або квартиру хтось обікрав, або орендодавцю тільки б гроші отримувати, а умови - проблеми тих, хто зняв житло.
Квартири подобово: швидко і дорого
Поки одні намагались швиденько зняти дешеву квартиру на місяць, знайома Надія шукала житло на два-три дні - саме стільки їй потрібно було перебути у Львові до поїздки в Європу. Жінка не мала часу шукати житло самостійно, тож долучила до справи професійного ріелтора. За годину в неї вже було декілька варіантів квартир, що здаються подобово. В результаті обрала маленьку однокімнатну квартиру з мінімальним набором меблів за 750 гривень на добу. Квартирантці самій довелося ще й прибирати за попередніми мешканцями. “Довелося пів дня все мити та чистити, а гроші беруть не малі, - каже пані Надія.
Тож, якщо винаймати житло відразу на цілий місяць не виходить, то подобово квартира на 30 днів обійдеться в 15-20 тисяч гривень.
Де ще можна зняти житло переселенцям
Як виявилось, у Львові є і безкоштовне житло для переселенців у гуртожитках, та різних церковних закладах. Але місць зараз і там не знайти. Місто переповнене переселенцями, і далеко не всі, хто втікав від війни, мають кошти на оренду житла. Повертатися додому людям нікуди, а залишатися в місті - немає коштів та й роботу знайти непросто. Можна їхати за кордон, є країни, які дають прихисток українцям, але не кожен зважиться на поїздку до чужої країни. Зупиняє незнання мови або просто не бажання їхати далеко від дому.
Волонтери на залізничному вокзалі пропонують адреси тих, хто готовий прихистити переселенців безкоштовно на 1-3 доби не більше. Але таких людей дуже мало й тому їх “бережуть” для жінок з дітьми або багатодітних родин. В церквах теж не відмовляють нікому у прихистку. Проте жити там можна недовго - тиждень-два і обов'язково дотримуватись встановленого режиму.
Спортзали в школах і Будинки культури переповнені людьми. Там переселенці сплять на матраці на підлозі і не мають ніякого особистого простору. В санаторіях теж не має місць. Хоч і беруть маленьку ціну по 50 гривень за день та ще й годують три рази на день, але знов таки перевагу віддають жінкам з дітьми. А що робити жінкам середнього віку і старше - діти вже виросли, а на роботу ніхто не бере, через поважний вік та хвороби.
Виходить, що якщо в тебе немає грошей, то сподіватися на безкоштовне житло саме у Львові не варто. На вулиці нікого не залишать - це теж правда. Відправляють до Польщі, звідки можна далі їхати в інші країни Європи.
Пусті будинки, де можна жити лише сплачуючи комуналку є в селах, але їх теж треба пошукати.
Головне пам’ятати, що безпека, то найважливіше й не треба зволікати з виїздом, поки це можливо. Житло ж знайдеться, можливо не таке, як вам би хотілось, але в такий час перебирати вже не варто.
