Троїчанка Віталія Воронцова вирішила, що буде працювати в поліції, коли вчилася в школі. Наразі вона інспекторка сектору ювенальної превенції відділу превенції Сватівського районного відділу поліції в Луганській області (далі - СЮП), у званні капітана поліції.
Коли була дитиною, то мріяла, що стану вихователькою у дитячому садочку, коли підросла - думала, що вивчусь на медсестру, - каже пані Віталія. - Про те, що буду працювати в поліції тоді в моєму рідному селі Новочервоне навіть ніхто й не здогадувався.
Вже пізніше, коли Віталія закінчила школу та здобула першу вищу освіту за економічним фахом в Харківській Національній академії міського господарства й пішла працювати в страхову компанію в місті Куп’янськ відчувала, що займається не своєю справою й таки вирішила йти працювати до поліції (ред. - тоді вона ще називалася міліцією). Її однокласники Олександр Супрун та Андрій Бувалець на той час вже навчалися в школі міліції в місті Щастя й знаючі, що Віталіна мріяла про роботу в поліції порадили спробувати вступити й собі на навчання.
Віталія Воронцова
У 2006 році вирішила спробувати взяти направлення на навчання в Троїцькому відділі поліції у відділі кадрів, - згадує Віталія. - Перший кого зустріла - був заступник начальника поліції Андрій Вискуб. Пам’ятаю запитав мене, ким би хотіла в міліції працювати. Кажу йому - та мені все одно, аби тільки служити в міліції.
Та не так все швидко сталося, як мріялося дівчині. Довгих два роки Віталіна чекала, поки з’явиться вакансія й для неї.
Віталія Воронцова
Було ж таке, що просто місць не було, а було й таке, що вакансія начеб й оголошена, а приходиш в кадрову службу, а тобі так прямо й говорять, що робота є та тільки для чоловіків, а жінок та дівчат їм не треба на ці посади то і йдеш знову чекати, - розповідає Віталія. - Тож так й почала працювати в міліції у 2008 році в паспортному столі старшим інспектором міграційного контролю.
Віталія Воронцова
Послали на навчання в місто Щастя. Навчання тривало 40 днів. В січні 2009 року почала працювати: вклеювання фотографії в паспорт, виписка-прописка, прийоми заяв на видачу та заміну паспорту по шлюбу чи втраті документа. Почалися будні. І така робота була зовсім не схожа на ту, що мріялося дівчині.
Якось прийшов до паспортного столу колишній співробітник міліції пан Марат Докукін, щоб фото вклеїти, а термін в нього був прострочений і я виписала йому штраф. А він же почав говорити, що він колишній співробітник, а я не відступилася і він таки той штраф заплатив - це 80 гривень по тих часах, тож залишився дуже невдоволеним. І от, через роки вже, так сталося, що зараз він працює в соціальному центрі й ми разом їздимо в рейди по селах. То він інколи та й нагадає мені про той випадок, як я йому виписала штраф (сміється). Таке от життя!
У 2012 році була реорганізація паспортного столу і Віталії начальник відділу поліції запропонував перейти на посаду оперуповноваженої в Кримінальну міліцію у справах дітей, пізніше стала вже інспекторкою в цій службі. Так почала Віталіна працювати з сім’ями з дітьми у складних життєвих обставинах, де діти вчиняють правопорушення, як адміністративні, так і кримінальні. Почався новий етап в житті.
Саме в цей час познайомилася зі Світланою Охрицькою, яка очолювала соціальний центр та Світланою Ільминською - вона керувала службою у справах дітей Троїцької райдержадміністрації, саме з ними й починала працювати у цій сфері, - каже пані Віталія. - Кожна сім’я з дітьми з ким ми працювали, то окрема історія, і маю сказати, що то тяжкі випадки.
Віталія Воронцова
Яблуко від яблуні - недалеко падає або ж можна спробувати подолати цей стереотип. Пані Віталія каже, що є така тенденція в сім’ях, де недбало або погано батьки поводилися з дітьми, що тепер вже ці діти, які стали батьками так же недобре відносяться до вже власних дітей. Так, в одній сім’ї троїчан, де батьки пиячили виросло двоє дітей - син та донька.
І от, що цікаво: хлопець доклав неймовірних зусиль, щоб “відірватися” від токсичних батьків, подолати злидні й отримати професію будівельника та оселитися в іншому місті,- каже Віталія. - А от донька повністю повторює життєвий сценарій своєї матері. Пиячить, не доглядає за дітьми, весь свій час присвячує на благоустрій особистого життя, і всі її зусилля нідочого не ведуть. В будинку брудно, холодно й навіть натяку не має на якийсь затишок чи комфорт. Вона навіть не зчулася, як стала такою як її мати й тепер так же ламає своє життя, а її діти не знають іншого прикладу. Тож коло знову може замкнуться.
Віталія Воронцова
Пам’ятається випадок, як поїхали за викликом до села Врубовщик. Зателефонували сусіди, бо мати десь пішла з дому й не поверталася кілька днів, а двоє малі діти залишилися самі в холодній хаті, де навіть світла не було (відрізали за несплату).
Приїхали ми вже затемно, а в будинку ж темно й холодно, діти сидять в щось замоталися, замурзані й голодні, - згадує інспекторка. - Коли присвітили фонариком, то побачили, що стіни від капоті чорні, як і шторки на вікнах сірі від сажі й капоті. В кутку якесь лахміття замість постелі. На сталі гора немитого посуду і ніде не має й крихти хліба, чи каші звареної, не кажучи вже про борщ чи суп.
Віталія Воронцова
Тож поки дільничний шукав по селу “загублену” матір дітей, а соціальні працівники почали одягати в щось тепле дітей, щоб хоч якось їх зігріти пані Віталія побігла до магазину та накупила там за власні гроші сосисок, хліба, печива, молока, щоб нагодувати тих дітей. Матір знайшли недалеко від дому: у сусідів вона пиячила, бо вважала, що вона нещаслива, безробітна й немає за що ростити дітей.
Психологія таких жінок дуже схожа, вони жаліються на життя, але самі нічого не хочуть робити, щоб те життя змінити на краще, - каже інспекторка. - Вони шукають причини своїх “нещасть”, але при цьому не хочуть працювати, дбати про дітей, навчатися самим, якось розвиватися на краще. У них тільки відмовки. Але, коли дітей соцслужби забирали від них, то тоді тільки діяло і починали братися за розум, але не всі й навіть ті, що хотіли виправитися на краще потім знову поверталися до старих звичок і діти страждають.
В сім’ї поліцейських місця гендерним стереотипам немає
В шкільні часи пані Віталії тільки почали знімати сучасні серіали про поліцейських, детективів і вона просто з захопленням переглядала кіносюжети, де детективи розплутували складні справи та ловили злодіїв, рятували людей від шахраїв, маніяків та крадіїв.
Віталія Воронцова
Далі вже почала дивитися документальні фільми на кшталт тих, де детально аналізувались та розбиралися “по поличках” відомі юридичні справи всіх часів юриспруденції й все дужче було в мене бажання стати саме поліціянткою, - каже інспекторка.
Чоловік пані Віталії - Сергій - теж поліцейський (він інспектор сектору реагування патрульної поліції), тому розуміє як важко працюється дружині й не нарікає їй за те, що вона й дома не може відпустити швидко ті проблеми з якими стикається при роботі з важкими ситуаціями в сім’ях.
Віталія Воронцова
Буває таке, що приїду ввечері після складного виїзду, і чоловік бачить, що мені треба до тями прийти, то ж без зайвих розмов збирає дітей швидко та йде з ними гуляти на вулицю, а повертаються вже години за дві поспіль, коли я вже трішки відпочину та приведу свої думки до норми, - каже Віталія. - Ми починаємо разом готувати вечерю, спілкуватися, гратися з дітьми. Так само і я роблю, коли у чоловіка важкі дні на роботі. У нас не має такого, що то чоловіча справа, а то - жіноча. Все робимо разом, або коли у кого є на те більш часу. Єдине, що сама вирішила, що в декретній відпустці з дітьми буду я, а не чоловік. Не тому, що йому не довіряю. Ні. Він вміє виховувати та доглядати дітей, а просто мені самій хотілося бути з синами поряд та спостерігати, як вони підростають.
Надивилася на роботі, якими діти бувають нещасними й дуже хотіла зробити все для своїх синів так, щоб вони ні в чому не мали дефіциту: ні в матеріальному плані, ні в духовному. А ще мене дивувало, що є такі батьки, що народжують дітей і віддають їх на виховання дідусям та бабусям, а самі в цей час їдуть на заробітки, навчання чи влаштовувати особисте життя. І так поки поїздять, а їх діти вже повиростали. Я так не хотіла. Тому пішла в декретну відпустку та займалася вихованням своїх дітей - Єгора та Артема.
Так вийшло, що діти народилися один за одним і тому перший декрет перейшов плавно в другий і Віталія пробула в декретній відпустці сім років. Поки поринула в материнські клопоти та сімейні на роботі відбулися великі зміни: міліція стала поліцією, й після виходу треба було багато навчатися.
Олександр Грибенюк та Віталія Воронцова
Віталіна вийшла на посаду інспекторки ювенальної превенції Троїцького райвідділу у 2018 році. Почали працювати разом з Олександром Грибенюком, який її заміняв на час декретної відпустки, а потім він став старшим дільничним, а Віталія - залишилася в ювенальній службі. Але часто так і працюють над одними справами, де трапляються негаразди в сім’ях з дітьми.
Віталія Воронцова
Найбільше пані Віталіну засмучує те, що бачить, як діти в сім’ях з важкими обставинами не отримують найнеобхідніших простих речей - якісної їжі, одягу, іграшок і просто уваги до себе, піклування, любові. А потім із таких дітей виростають нещасливі дорослі, які не здатні дарувати іншим тепло і любов, бо не знають як то робити, і їх тому не вчили батьки.
Коли їду відвідувати такі сім’ї то набираю вдома іграшок, одягу - з якого вже виросли мої власні діти та везу дарувати, бо їм ніхто із рідних цього не купує, - каже пані Віталіна.
Профілактика правопорушень - це важлива складова роботи поліціянтки
Інспекторка СЮП разом з поліцейським офіцером громади Сватівського райвідділу поліції, капітаном поліції Володимиром Ільїним проводять зустрічі з учнями шкіл в Тополях, Новоолександрівці та Троїцькому. Таку ж роботу в інших населених пунктах проводять вже в співпраці з дільничими офіцерами громади - їх в Троїцькій громаді шість. Нещодавно така зустріч відбулася в ліцеї "ІМПУЛЬС".
Ми провели лекцію до акції "16 днів проти насилля" та бесіду з попередження шкідливих звичок серед школярів, - каже пані Віталія. - В нашій роботі більше уваги й зусиль покладаємо саме на запобігання злочинам, бо це дуже важливо й від цього залежить як складеться подальша доля дитини чи підлітка.
В ліцеї
Для цього поліцейські відвідують навчальні заклади, де проводять тематичні зустрічі з дітьми, семінари, уроки, застереження яких спрямовані на важливість дотримання учнями правил безпеки під час дороги до школи та у повсякденному житті. До таких зустрічей часто доєднуються співробітники служби у справах дітей Троїцької громади, якою керує Тетяна Костенко, центру надання соціальних послуг під керівництвом Сергія Некрилова. Із соціальних працівників найчастіше пані Віталія співпрацює з Оленою Маляренко та Маратом Докукіним, Наталією Кушнарьовою.
Наша команда по виїздах на виклики складається із різних служб - поліція, місцеве самоврядування, соціальні фахівці, але діємо разом, - каже інспекторка. - Це як багато ниток в одному клубочку, які одна одну підсилює та допомагає. Буває іноді думка, що треба змінити роботу, бо дуже важко психологічно витримувати, коли бачиш скільки страждань дітей, а дорослі - їх батьки попри всі твої старання та зусилля не хочуть щось змінювати у своєму житті. І тут тільки всі разом, у співпраці з іншими службами, ми можемо впливати на ситуацію так, щоб то було на користь дитині. Найтяжче, це коли дитина вилучається із сім’ї, бо це завжди стрес.Таких дітей ми забираємо до лікарні, купаємо, переодягаємо, годуємо. А через кілька днів з’являється матір і починає просити повернути дитину і ми повертаємо, якщо не має загрози життю дитини.
Цього тижня інспектори ювенальної превенції та поліцейські сектору реагування патрульної поліції Троїцького відділення поліції відвідали місцеві школи та ліцеї, позашкільні заклади та розповіли підліткам про вимоги до віку для керування велосипедом, мотоциклом та автомобілем на автошляхах.
Також поліцейські розповіли про шкідливість вживання наркотичних засобів та їх згубний вплив на дитячий організм, адже окрім безповоротної шкоди здоров’ю, за вживання, зберігання та розповсюдження наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів наступають і правові наслідки.
Колега Олександр Грибенюк згадує, як сім років тому керівництво поліції запропонувало йому на час декретної відпустки пані Віталіни попрацювати в ювенальному секторі.
На той час я працював дільничним і тому з такого родом роботою був обізнаним, добре знав місцевих людей і тому погодився працювати з дітьми та підлітками, - каже пан Олександр. - На початку, звісно, що часто телефонував до Віталіни, щоб проконсультуватися, бо багато було справ, які вона вела до цього і більше про деталі знала. Протягом всієї служби ми співпрацюємо і допомагаємо один-одному.
Як в Троїцькому відділі поліції “зелену” кімнату відкрили
Є в поліції “зелена” кімната для роботи з дітьми, підлітками та їх батьками.
В Германії такі кімнати називають “голубі”, а ми зробили “зелену”, - каже пані Віталіна. - Тут стіни мають приємний пастельний зелений колір, який заспокоює нервову систему, сприяє довірливій бесіді, коли до нас приходять батьки разом з дітьми.
Тут є місце для малювання, ліплення. В шафі - іграшки та дитячі книжки. За скляною перегородкою, яка просвічується тільки в одну сторону триває бесіда поліцейських та дорослих представників дитини - батьки чи опікуни. Дитину заводять до кімнати й вона там грається, а батьки можуть за нею наглядати через “скляну” стінку та обговорювати справи, які дитина не чує.
Наразі на обліку в ювенальній службі від Троїцької громади є один підліток, який скоїв крадіжку металолому. А от сімей у складних обставинах, які потребують нагляду та допомоги понад 50.
Поліцейські влаштовують творчі конкурси для дітей
Із дитячих малюнків та доробок поліцейські влаштовують виставки та нагороджують призами переможців.
Тематика конкурсів може бути різною: правила дорожнього руху, права дитини, булінг, безпека життєдіяльності, - каже інспекторка. - Кращі роботи ми потім ще й на обласні виставки надаємо, а самих юних майстрів заохочуємо дипломами та призами. Буває так, що й за власні кошти купуємо солодощі чи іграшки, щоб відзначити дитячі успіхи.
Віталія Воронцова
Гортаємо стрічку у Facebook, а там під одним із постів Віталії, якась читачка пише “Ви такі молодці, що робите таку важку роботу. Рятуєте сім’ї та дітей. Як колись і мою врятували. Дякую!”. Віталіна читає, а на очах її сльози: “Такі от слова дають сили працювати далі. Пам'ятаю історію цієї дівчина, складна у неї доля і я рада, що змогла їй колись допомогти”.
Але не завжди всі ось так дякують - є й багато негативно налаштованих людей. Так, один чоловік - батько трьох дітей просив у Віталії допомоги, а вона йому порадила кидати пити та йти працювати, щоб мати гроші для дітей та сім’ї й стати господарем в домі, а не прохачем. Чоловік же сприйняв таку пораду для себе неприйнятною, бо вважав, що має права на матеріальну безплатну допомогу, а працювати лінувався та й відвик за довгі роки байдикування.
Віталія Воронцова
Коли людина не хоче змінюватися, то їй і допомогти не можливо, - вважає Віталіна. - У мене ж по життю так все склалося, що більше часу я віддаю роботі, потім те, що залишається - сім’ї, і зовсім маленька частинка лишається для себе. Але я сама обрала так для себе.
Відпочивати сім’я Воронцових полюбляє ходити в ліс, який недалеко від дому, а влітку їздити на водойми. Ще всі разом з задоволенням беруть участь у толоках, коли разом з сусідами наводять лад на дитячому майданчику та у дворі.
Куди телефонувати, коли чужі діти потребують допомоги чи захисту
Не можна залишатися байдужим, коли за стінкою квартири або через паркан в сусідньому дворі постійно плаче дитина. Можливо вона голодна, чи потерпає від насильства. При будь-яких підозрах просто наберіть “102” та вкажіть адресу: до такої сім’ї приїдуть поліцейські й соціальні служби та стануть на захист дитини, а при необхідності нададуть допомогу сім’ям, що потрапили у складні ситуації.
В селах люди досі дотримуватися думки, що якщо чоловік і дружина сваряться, то втручатися третім особам зайвий клопіт, - каже пані Віталія. - В таких випадках завжди наводжу аргумент: якщо ви промовчите, не зателефонуєте до поліції, а п’яний батько покалічить або вб’є когось із родини в “п’яному тумані”, то хіба ви потім зможете спокійно спати, жити, ходити. І люди змінюють поступово свої думки й починають турбуватися не лише про “добрі” стосунки з сусідами, а про життя та безпеку дітей.
Публікація підготовлена в межах проєкту «НГО та медіа: новий формат співпраці», що реалізується ГО «Медіапростір Україна» за технічного адміністрування ЗУРЦ у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.
Думки, зауваження, висновки або рекомендації, викладені в цьому матеріалі, належать авторам і не обов’язково відображають погляди ООН, та урядів Данії, Швейцарії та Швеції.
