Маргарита Пономаренко, Троїцьке, інспекторка з інформаційної підтримки:
– Зі школи знала, що буду правоохоронцем, навіть не було ніяких вагань з приводу професії. З дитинства мріяла носити форму.
Я працюю в поліції вже 14 років, закінчила Донецький юридичний інститут внутрішніх справ. До моїх обов’язків входить введення статистичних карток до бази, здебільшого це робота за комп’ютером. Також це надання інформації з баз даних і зведення статистичних даних за рік, квартал.
У професії подобається колектив. Завдяки йому, його підтримці робота здається легкою. Також – щоденне спілкування з людьми, забезпечення охорони громадського порядку, дотримання закону. Є можливість кар’єрного зросту від старшого лейтенанта до капітана.
Я свідомо йшла вчитися цій професії, і тому чітко розуміла, що це по суті чоловіча справа, але я не маю боятися.
У моїй сім’ї ми обоє працюємо в поліції, чоловік – майор поліції. Так що він мене розуміє. Вдома на нас чекають наші двоє дітей. Доки ми на службі, донька Аніта в дитсадку, а син Данило – в школі. На вихідних за ними доглядають бабусі та дідусі.
Чи порадила б я службу дівчатам? А чому б і ні, звичайно, так. По-перше, дівчатам пасує форма (сміється). Ми – жінки – і є запорука доброї роботи в поліції. Хай чоловіки не сприймають мої слова за образу, бо тільки всі разом ми здатні на більше.
Як працюється іншим поліціянткам на Донбасі, читайте на Свои.City. Журналісти Медіакластера Схід Агенції розвитку локальних медіа «Або» розпитали жінок та дівчат, чому вони обрали саме роботу в поліції.
