У краєзнавців немає єдиної думки про те, коли виникло село Тимонове. Вважають, що це період від 1802 до 1856 року. І традиції ярмаркувати закладені ще у ті часи.
У XIX столітті у селі два рази на рік проходили ярмарки, а саме на Пасху та на Покрову. Приїздили на ярмарок з найближчих сіл, і навіть з Валуєк та Уразова. Торгували тут биками, волами та коровами, конями, різною птицею та свинями. Завозили свої вироби теслярі та бондарі.
Тимонівські господарочки одна перед іншою зазивали скуштувати українського борщу та кулішу під чарочку горілки з перцем. Гори духмяної випічки височіли на торгових рядах. Не можна було пройти поміж рядами, де стояли діжки з ароматним медом, солоними огірками та помідорами, квашеною капустою та яблуками. Діти тим часом раділи святу та прицінювалися, що можуть купити, а ще качалися на гойдалках, що влаштовувалися між лозами.
Тістечка та городина за доступною ціною
На Покрову мешканці села Тимонове святкують День села. Ось і у цьому році зібралися всією громадою на шкільному подвір’і. Зі святом Покрови та Днем села привітали мешканців села сільський голова Сергій Лихоманов та настоятель Свято-Миколаївського храму із села Тарасівка Сергій Перепилиця, директорка Тимонівської школи Олена Козлова.
Та й двохвікову традицію ярмаркувати не забули. Участь у ньому взяли і діти, і дорослі. Та як же інакше, якщо смаколики готували всі разом — сім’ями. Матусі та бабусі тісто вчиняли, а діти та онуки випікати пиріжки, рогалики, тістечка допомагали.
До того ж і дорослі від школярів не відставали, розгорнули свою торгівлю віниками, шкарпетками та виробами ужиткового мистецтва. А скільки дарів осінньої городини було представлено — картопля, морква, гарбузи, кавуни, помідори. Купуй все, що бажаєш. Це вам не привезене не відомо відкіля, а зрощене на своїй землі.
Тільки заходиш на ярмарок, як усі починають пропонувати купити у них смачне тістечко з кремом, або рожеве яблуко чи величезу грушу. Так, яблуко з великого плетеного кошика можна придбати за три гривні, зелену грушу — за п’ять гривень, а які грона винограду за п’ять-десять гривень можна було відвідати.
Будь-яку випічку місцевих господинь не проблема було купити за п’ять-п'ятнадцять гривень за виріб (тістечка, пиріжки, шматочки тортів, печиво та інше). А ще до випічки пропонували чай та каву, заварені просто неба.
Одинадцятикласниця Оксана Сучкова розповідає: «Я до ярмарку приготувала тортик. Вийшов смачний «медовик», а ось назву йому так і не придумала, може іншим разом».
А Світлана Запорожец прийшла на ярмарок в якості гостя і відразу не втрималася, купила тістечко. «Погода сонячна і настрій гарний, чому б не покуштувати на ярмарку чогось смачненького. Бачите скільки всього вродило на городах і в садах, є привід для радості, та зустріти можна всіх, поспілкуватися».
На початку свята ярмаркові столи «ломилися» від смачних виробів, але не пройшло і години, як більшість смаколиків встигли розкупити. Олена Севостьянова говорить: «Швидко все розкупили. Я сама випікала до ярмарку кекси. Вийшло двадцять штук, діти Анжеліка та Михайло допомагали. Михайло навіть продав свою продукцію односельцям».
До того ж юним підприємцям позбавитися товару допомагали брати, сестри, батьки та бабусі з дідусями. Наприклад, дев’ятикласник Богдан Щоткін на ярмарку торгував кондитерськими виробами, а його молодший брат Антон частенько приходив купити тортику у нього. Ось така собі допомога у бізнесі.
Навіть початкові класи до ярмаркування приєдналися. Вчителька другого класу Наталія Химченко: «Клас у нас невеликий, всього четверо дітей — дві дівчинки та два хлопчика, та до ярмарку разом з батьками і тортів напекли, і горішків, а якого їжачка з шишок зробили».
Секрети смачного кулішу
від тимонівських козаків
На площі біля школи розпочалася концертна програма. Учасники художньої самодіяльності села та учні школи співали, влаштовували театралізовані вистави — веселили односельців. А тим часом з іншого боку шкільного подвір’я відбувалося не менш цікаве дійство.
Тимонівські козаки Станіслав Дрокін та Геннадій Крайнюк заходилися під наглядом господарочки Олени Крайнюк готувати для односельців смачний куліш. Та секретами гарного смаку від майстрів ділитися. Станіслав Дрокін розповідає: «Наш куліш особливий. Щоб смакував краще, додаємо копчені курячі крильця та свинину — пальці оближеш».
А Олена Крайнюк додає: «До того ж, кожен бажаючий безкоштовно може скуштувати не тільки куліш, а й салат з капусти за кошти сільради та смажену рибу з місцевого ставка».
Фото Тетяни Бабичевої
