Бабичеве нещодавно відзначало день села, а ми побували на святкуванні, привезли звідти фоторепортаж та кілька цікавих історій від місцевих.
Приміром, дізналися, що собою бабичани називають своє село Водяне за назвою річки, яка тут протікає. А Бабичевим село назвали на честь першого місцевого поселенця. Його прізвище було Бабич (до речі, це слово означає жіночий угодник, бабій”).
Старожили розповідають, що на початку 1900-х років у селі жила жінка з надзвичайною силою. Звали її Килина Керносенко. Вона ходила пішки в сусіднє місто Сватове по сіль, а це кілометрів 60. Там купувала мішок вагою 40-50 кілограмів і пішки верталася додому з тим мішком на плечах. Таку вагу не кожний чоловік піднімає. І донині, коли у селі хтось хоче поглузувати зі слабкого хлопця, говорять: “Далеко тобі до Килини”.
А в 1980 році бабичанин Петро Тронза приїхав до рідного села із Санкт-Петербургу на велосипеді. Їхав він 11 діб, долаючи за день 140-150 кілометрів.
А тепер розповідаємо про святкування дня села.
Мурал на стіні сторічної будівлі
. Будинок колишньої школи в селі Бабичеве до Дня села місцеві прикрасили муралом. На стіні зобразили лелеку, байбаків, півника і своє село. В ролі художників були місцеві мешканці — вчителі, культпрацівники, домогосподарі.
Сама школа вже три роки не використовується за призначенням, бо місцеві діти навчаються в Лантратівському та Троїцькому ліцеях. Тому в будівлі восени 2015 року облаштували поштове відділення, бібліотеку, клуб та фельдшерсько-акушерський пункт.
Нові іграшки на майданчику
На спортивному і шкільному майданчику біля сільської адмінбудівлі встановили новенькі іграшки та гойдалки.
Тисячу гривень на фарбу для паркану та тренажерів і виділили з бюджету селищної ради, ще п'ять тисяч дала агрофірма "Нібулон". А благоустроєм займалися бабичани вже самі.
Розмальовані овочі
На вулицях Сонячній, Вишневій та Дружби живуть всього кілька десятків сімей, але їх виставка на Дні села була помітною здалеку.
Над композицією кулінарних та флористичних доробок сільських господинь височіло намальоване Людмилою Єдленко сонце. Вона, до речі, володіє технікою малювання по овочам. На виставці був розмальований Людою гарбуз. З першого погляду і не здогадуєшся, що то овоч — ваза та й годі. Раїса Гуженко напекла пирогів, а Людмила Біловол — наварила кулішу на всіх, а Світлана Букарь створила композиції із квітів та польових трав.
Концерт та фейєрверк
Більше ніж півтори години тривав концерт. З музикальним вітанням приїхали сусіди із села Лантратівка, а місцеві артисти підготували вокальні номери і танцювальні замальовки.
Але найгучніше глядачі аплодували, коли на сцені розігрували мініатюри із сільського життя. В цих простих історіях люди пізнавали себе і голосно сміялися.
