Зустріч журналістів Луганської, Донецької та Дніпропетровської областей з заступницею Міністерки освіти та науки України Любомири Мандзій відбулася у рамках спільного проєкту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства. Говорили про реформу Нової Української школи, вивчення іноземної мови в школі та заняття з логопедом в дитсадку, рівень заробітної плати вчителів та інше.
— В пріоритеті на 2020-й рік залишається реформа Нової Української школи, підготовка стандарту базової освіти (і найпізніше — це буде в травні), розробка концепції старшої профільної школи, яка має бути завершена до 2027 року, але ми зробимо все, щоб пришвидшити цей процес і зробити дорожню карту вже в цьому році, — каже пані Любомира.— Для успішного впровадження реформ нам потрібно, щоб місцеві громади мали бажання вчити свої спільноти, батьків і дітей. Ми маємо зробити доступ до загальної середньої освіти безбар’єрним. І тут особлива увага буде дітям з особливими потребами, для того, щоб вони мали рівні можливості на освіту, і щоб вони не залишалися за межами школи, тож будемо спрямовувати органи місцевого самоврядування, щоб вони допомогли в організації навчального процесу для таких учнів. Зараз працюємо над створенням інклюзивних навчальних закладів: мережею спеціалізованих ресурсних центрів. Навчаємо вчителів спеціальних методик, щоб вони професійно робили діагностику дітей і батьків, які звертаються за підтримкою.
У сфері дошкільної освіти маємо на меті розширити форми здобуття саме дошкільної освіти, покращати умови праці вихователів, осучаснити зміст базових компонентів навчання.. Має бути наступність між дошкільною освітою і Новою Українською школою. Важливість здобуття дошкільної освіти підтверджується практикою, як вітчизняних, так і закордонних педагогів, які стверджують, що діти, які ходили до дитсадків мають кращі успіхи у навчанні й особливо з математичних дисциплін.
— Чи буде змінено поділ дітей на групи для вивчення іноземної мови? Як можна вивчати, коли в класі сидить 20 учнів?
— За нормативними документами у класі має бути 27 і більше дітей, щоб поділити їх на групи для вивчення окремих предметів. Розумію, що і дітям, і вчителям важко, але маємо норму Закону по якому розраховується Бюджет і іншого “рецепта”, як тут бути підказати не можу поки. Є тут і інша проблема: ті вчителі, що зараз викладають іноземну мову вчать дітей писати, читати, рахувати, та майже, не вчать розмовляти й спілкуватися. Для того, щоб зрушити це з місця ми організовуємо для таких вчителів навчальні курси, щоб розширити можливості педагога і дати йому, як інструмент до дії — нові методики викладання. Можливо тоді, як підвищиться якість викладацької майстерності вчителів іноземної мови, відпаде, саме по собі, й питання розподілу на групи, бо можна буде залучити до одночасного навчального процесу дітей у класах зовсім з іншими можливостями, як технічними, так і методичними. Буде більше увага приділятися саме розмовному компоненту засвоєння мови. Зараз же кількість дітей в класах і якість навчання, відповідно, не задовольняє потреби батьків.
— Рівень заробітної плати вчителів. Чого чекати у 2020 році працівникам дошкільних та шкільних загальноосвітніх закладів? Як вижити вчителям та вихователям на таку низьку заробітну плату?
— Я схильна до думки, що нам потрібно змінити підхід до оплати праці педагогічним працівникам. Буду солідарна з вами, що рівень оплати вчителів не відповідає престижності та важливості професійної діяльності освітян. Ми маємо забезпечити зарплату вчителям в межах чотирьох прожиткових мінімумів і це має бути досягнуто у 2025 році. Міністерство освіти дуже довго дискутувало з представниками профспілки освіти та науки, як не обмежити це питання в праві змін і щоб досягти порозуміння. Бюджетом 2020 року передбачено заробітну плату, яка в порівнянні з минулим роком індексована на 10%.
Також, у нас є дві цільові групи, які вже враховані в бюджеті: одноразова виплата молодим вчителям, які мають до 10 років педагогічного стажу — це півтора мільярда на всю країну, і друга група — це 2,2 мільярда освітньої субвенції для шкіл адміністративних одиниць, яка має бути до лютого місяці між ними розподілена. Це пов’язано передусім з тим, що збільшилося дітей на інклюзії, а значить збільшилася і кількість педагогічних працівників — помічників вчителя, яким теж має вчасно виплачуватися зарплата. Ці два нововведення суттєво вплинуть на формування місцевих бюджетів адміністративних одиниць. Тож, в січні на 10% збільшиться зарплата для всіх освітян (і шкільної, і дошкільної освіти), молодим вчителям протягом року буде нараховано до 10 неоподаткованих мінімумів, а також буде нараховано зарплату згідно зі збільшенням контингенту педагогічних працівників в класах, де навчаються діти з інклюзією.
— В наших школах діти з інклюзією навчаються лише в початкових класах, а далі навчання для них стає недоступним, бо ніхто не будує на шкільних сходах між поверхами спеціальні пандуси чи пристосування для підйому. І все — дитину переводять на індивідуальні заняття вдома і вона на довгі роки “випадає” зі шкільного соціуму. Як тут можна допомогти?
— В цілому по Україні ми маємо позитивну динаміку у цьому питанні, але вона не відповідає повністю всім потребам, щоб учні 5-9 класів, та і старшої школи мали доступ до кабінетів, які розташовані на вищих поверхах. Це залежить від відношення до цього питання саме в громаді, в місті. Бо в одних — все вирішується позитивно, а в інших і з місця не рухається. Тут маємо вирішувати спільно з органами місцевого самоврядування.
Нова Україннська школа в Лантратівському старостинському окрузі
— Що ви можете сказати про рівень матеріального забезпечення Нової Української школи?
— Якщо прослідкувати по бюджетах 2018 й 2019 року — то було виділено однакові суми на матеріальне забезпечення класів в початковій школі, але було різне розподілення: у 2018 році — 40% на дидактичні матеріали, 40% на меблі, 20% на комп’ютерну техніку; у 2019 році — 30% на дидактичні матеріали, 40% на меблі, 30% на комп’ютерну техніку. Тому батьки й відчули різницю: довелося за власний кошт купувати щось із тематичних зошитів чи іншої дидактики. Це сталося через подорожчання комп’ютерів. На 2020 рік ми знову маємо півтора мільярда гривень, які підуть на Нову Українську школу. Але в цьому році ми ще маємо цільову державну субвенцію “Спроможна школа для кращих результатів”. Це не тільки опорна школа, це сильні школи, які мають перспективу, у яких є діти, і в яких, відповідно, ми маємо створити належні умови для навчання. Це буде закупівля обладнання, створення належного освітнього середовища. Наразі в Україні — 15% — це опорні школи, а більшість шкіл, які теж є сильними такого статусу не мають. Та тепер і вони зможуть розраховувати на підтримку від держави.
— Якщо в школі мало учнів, то таку школу закриють, а дітей переведуть до опорної школи, куди вони будуть змушені їздити на автобусі в непогоду, по часу майже годину та ще й умовах бездоріжжя? Чи є якісь винятки для сільських шкіл?
— Початкова школа залишиться в таких селах. А ось навчання до 9-го класу і далі — тут має вирішувати все місцеве самоврядування і громада. Всі повноваження по ліквідації чи закриттю школи належать виключно їх засновникам — це може бути селищна, міська чи районна рада або рада об’єднаних громад. По нормах вважається, що клас сформований лише тоді, коли в ньому є 5 дітей. Наприклад, якщо це школа до 9-го класу — то це має бути не менше 45 дітей. А якщо на школу всього 20 учнів то постає питання чи можливо там створити класи. І якщо громада дотаційна, неспроможна, то ще й інше питання одразу постає — це неможливість виплати заробітної плати вчителям, бо субвенції така школа не отримає, бо немає достатньої кількості учнів.
— А питання з “поборами” в школах на “штори”, “стільці” чи там “туалетний папір”, як воно вирішується?
— Закон про освіту передбачає про фінансову звітність керівників будь-якої школи, якщо не перед батьками, то хоча б перед засновниками школи. І така інформація має бути оприлюднена в ЗМІ: і тоді саме питання буде вичерпане — скільки коштів від держави чи з місцевого бюджету прийшло, і на що їх було витрачено. Зніметься напруження у спілкуванні між батьківською громадою і педагогічною спільнотою.
Бо коли батьки будуть аналізувати самі, які кошти прийшли до школи, а на що ще їх не вистачає, то це одна ситуація, а коли батьки на щось самі зібрали гроші, а потім із якихось джерел випадково дізнаються, що на це ж саме були виділені кошти із держави, то і виникають непорозуміння. А таких ситуацій при прозорому бюджеті не може просто бути. Та, на жаль, такі випадки є. Відділ освіти не завжди, навіть школам, дає цифри, де можна проаналізувати всі видатки. Але запити такі директорам робити треба, щоб розповісти батькам, наприклад, що саме в їх відділі освіти є тільки дві видаткові статті — на зарплату і на комунальні, а на придбання мийних засобів, туалетний папір чи лампочки для освітлення — не має. І тоді вже батьки будуть самі вирішувати — чи писати листа по допомогу до громади чи спонсора шукати. Але якщо відділ освіти на це гроші виділяє, а школа ще й батькам ці ж питання ставить, то виникає вже зовсім інша ситуація в якій потрібно розбиратися. Тут може ще й третя ситуація вийти назовні: що в одній школі, на все це гроші виділяють із централізованої бухгалтерії, а іншій ні, бо до першого директора начальник відділу освіту ставиться лояльніше. І знов таки, це батьки можуть дізнатися лише, коли будуть цим питанням цікавитися, а не діставати гаманці та відривати гроші від сімейного бюджету там, де це має бути забезпечено і так державою.
В Лантратівському ліцеї
Тому до нас вже багато директорів шкіл зверталися з питанням, щоб гроші із державного бюджету йшли не на централізовані бухгалтерії при відділах освіти, а безпосередньо на школи. І це питання буде на часі, поки ми все ж не “відв’яжемо” від централізованої бухгалтерії школи. І такий вибір у директорів шкіл є вже зараз: вони можуть взяти на себе все ведення фінансово-господарської діяльності або ж продовжувати користуватися послугами централізовано. Але перед тим, як брати на себе такі зобов’язання потрібно пройти спеціальне менеджерське навчання, але це на розсуд самого директора, можливо, що він і так має такий досвід. Якщо говорити, як до цього ставляться самі директори шкіл, то статистика яскраво ілюструє, що міські школи все частіше переходять на самостійне ведення господарства, а сільські продовжують триматися за централізовану бухгалтерію. І ті керівники шкіл, що працюють самостійно дають собі добре раду — не чекають, що там виділять чи ні з відділу освіти, а самі купують та вибирають більш потрібні для своєї школи: і техніку, і меблі, і дидактичні матеріали. А що стосується, коштів, які батьки збирають на те, щоб купити шафу для одягу або нові стільці, так вони ж їх купують не школі, а своїм дітям. Купили: і з класу в клас забирають за собою, школу закінчили — забрали додому, а захотіли — лишили в школі. Але змусити дарувати їх ті речі класу, школі, вчителю — ніхто не може. В класі має бути все, щоб забезпечити дітям освітній процес державою і органами місцевого самоврядування — засновниками школи.
Якщо, щось батьків не влаштовує або не подобається, то вони можуть, те покращити, але ніхто із вчителів не може їх до того рішення змушувати чи навіть підводити. Стоять в класі старі меблі й старі штори — то хай так і буде, а як не влаштовує, що ваша дитина в таких умовах, то по узгодженню з іншими батьками та матеріальними статками більшості батьків дітей в класі, та іншими чинниками можете прийти разом до спільного рішення, щоб покращити це. То все тільки з волі батьків. Вважаєте, що то зайве — просто не витрачайте власні кошти та ніхто вас до іншого не має права змусити — ні батьківський комітет, ні вчителі.
— А чи є статистика по школах, коли діти в наш час змушені ходити в туалет, який зовні більше нагадує “сарай” з трьох стін і знаходиться на шкільному подвір’ї?
— У 2019 році урядом України була скерована на освітні заклади спеціальна субвенція, щоб позбутися такого ганебного явища, як туалет для школярів на вулиці. Але ще в 372 школах відсутні вбиральні в приміщеннях, а це майже третина від усіх шкіл країни.
— Чи передбачено зараз в сільських дитячих садочках заняття з логопедом для дітей?
— Ні таких спеціалістів в сільських дитсадках не передбачено. Але за потребою, будь-який сільський дитсадок може написати заяву в обласний ресурсний центр і там безкоштовно нададуть корекційні послуги такій дитині.
