Об’єднала людей у одну громаду і вчить залучати інвестиції

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter

Троїчанка взяла участь у фінальній сесії Академії лідерства Ради Європи для очільників громад Донеччини та Луганщини. Учасники тренінгу опановули сучасні підходи до розбудови своїх громад за європейськими стандартами демократії. Журналісти сайту Троїцьке.City зустрілися з учасницею навчання очільницею Привільської об'єднаної територіальної громади Мирославою Ляшенко, щоб запитати, чого її навчили в академії за три сесії та як це вплине на розвиток Привільської громади.

— Навчаюся повсякчасно і повсякденно, — зізнається пані Мирослава. — Головне не лінуватися і черпати знання для щоденної роботи із досвіду більш обізнаних людей, а це і зустрічі друзів, колежанок, які мають досвід роботи в органах самоврядування і завжди готові поділитися прикладами із практики. Це поповнення новими знаннями на семінарах і практикумах, які організовують не лише державні інститути,але й неурядові організації. Головне — сама можливість на власні вуха почути багато інноваційних ідей, які реально працюють в новостворених громадах. А ще це впевненість у собі, твердість у прийнятті рішень. Практичні заняття з вміння зосереджуватися на вирішенні повсякденних проблем і збереження спокою у критичних ситуаціях.

Мирослава Ляшенко (третя по правому ряду) Академія лідерства

Навчання в Академії лідерства Ради Європи стало для Мирослави не тільки участю у унікальному тренінгу, а ще й зустріччю з однодумцями, які прагнуть кращого для своїх громад, відкритих до обміну досвідом. Мирослава каже, що там зібралися люди, які не бояться подивитися на себе зі сторони та готові переосмислити свої підходи та розширити горизонти.

 Мирослава Ляшенко

 

Крила ростуть за спиною від взаєморозуміння і підтримки

Мирослава Ляшенко (на першому плані) Академія лідерства

 

Пані Мирослава розповіла як вона знайомилися з учасниками Академії лідерства Ради Європи. Треніри дали завдання учасникам і учасницям розповісти невелику історію про себе, а потім запитали хто із присутніх запам’ятався найбільше. І що цікаво, майже всі назвали пані Мирославу.

— Мене це здивувало, бо розповідала я про звичні речі: як стала головою, з якими проблемами зіткнулася вибудовуючи нові стосунки у громаді, у непростій, треба сказати, громаді, в маленькій. Тут потрібно шукати партнерів у співпраці, вміти домовлятися із сусідніми більшими громадами про соціальні послуги для населення, чи медичні, чи освітянські, а то й культурні обміни, — розповідає пані Мирослава.

 Привільська ОТГ

Вона ніколи не думала, що те, що вона робить у своїй громаді буде цікавим для, як здавалося спочатку більш обізнаних в самоврядуванні людей. Вона  вважала, що її маленькі перемоги, як то вихід всієї громади на толоку та наведення ладу у місцевому парку чи по узбіччю дороги, на вулицях села або ж початок відновлення будівлі клубу, яка стояла занедбана десятиліття, то просто звичні справи у кожному селі. А виявилося, що далеко не всім лідерам громад стало під силу зрушити такі справи та знайти порозуміння з людьми.

 Привільська ОТГ

— Найскладніше — то на самому початку було, — зізнається пані Мирослава. — Мене обрали головою Привільської громади в піковий момент, коли в навколишніх селах були суперечки: з ким краще об’єднатися в одну громаду — іти до Троїцького і стати 13-м старостинським округом, чи прриєднатися до сусідньої меншої Нижньо-Дуванківської громади. Були запрошення ще й від тимонівців до об’єднання. А ми вирішили, що для початку створимо свою маленьку громаду із  11 невеличких сіл Березівка, Вільшани, Головкове, Лугове, Шахове, Чапліївка, Трудродительське, Вівчареве з центром у Привіллі.

 Привільска ОТГ

Треба сказати, що головними суперниками у виборчих перегонах у Мирослави були доволі сильні опоненти: голови сільрад сіл Привілля та Тимонового. У неї ж тоді досвіду роботи у органах самоврядування не було: працювала завідуючою дитячим садочком “Привільське сонечко”. В арсеналі мала лише жагу до перемоги та підтримку певного кола односельців. Потім вже в ході передвиборчої боротьби знайшла підтримку і в інших селах. Коли люди підтримують, то за спиною крила “виростають” і хочеться робити більше і більше.

— Я іду на збори до людей і намагаюся менше говорити самій, а більше питати у людей: що їм болить, які проблеми в їх селі потрібно вирішувати вже зараз, а які можуть почекати певний час, — розповідає очільниця громади.

І люди відкривалися їй, вірили. А потім підтримали голосами на виборах.

Про дипломатичні здібності пані Мирослави говорить і такий факт, що через півроку її роботи на чолі громади їй вдалося залучити в свою команду сильну і амбітну фігуру,  і колишню опонентку на виборах і голову сільради. Йдеться про Валентину Харківську, яка наразі займає посаду заступниці голови Привільської ОТГ. В парі з пані Мирославою вони готують та подають на конкурси нові проекти, розробляють нові ідеї. Підсилює їх команду і переселенець із Луганська, а наразі проектний менеджер громади Роман Залюбовський. Саме завдячуючи Романові є вже і перший масштабний проект “Інфраструктурна субвенція”, який втілили у Прівільській громаді на загальну суму 1 мільйон 700 тисяч гривень. Він направлений на закупівлю техніки для комунального підприємства громади “Привільський благоустрій”. Привільська громада виграла проект цей виграла!  На ці гроші для сільського комунального підприємства придбали два трактори, прицеп, косарки, подрібнювач деревини.

Мирослава Ляшенко
Мирослава Ляшенко
Мирослава Ляшенко
 

— Це вперше привольняни отримали гроші на придбання техніки для комунальної служби, — розповідає пані Мирослава.

Наразі Привільська громада  увійшла до Програми місцевого системного розвитку в рамках проекту USAID “Підтримка аграрного і сільського розвитку”.

 

Як привольняни
стометровий рушник зробили

На центральній площі села Привілля влаштували флешмоб — місцеві жителі створили живий ланцюг і тримали руках малюнок 100-метрового вишиваного рушника.

"Люди брали білі полотна і просто на вулиці наносили на них узори, — розповідає ініціаторка заходу пані Мирослава. — Плануємо на наступний рік висадити з весни клумбу-вишиванку, квіти якої теж будуть створювати узори".

 Мирослава Ляшенко

Всі вчителі та школярі Привільської школи прийшли у день акції до навчального закладу у вишиванках, а ще приєдналися до акції учні та педагоги Вівчарівської школи, дитячий садочок “Привільське сонечко”та учасники художньої самодіяльності сільського Будинку культури.

 

Створили молодіжну раду

Привільську молодіжну раду створили для втілення на території громади проектів для молоді, адвокації її прав, навчання та дозвілля.

Чисельність населення — 1,449, з яких дітей шкільного віку — 125, а дошкільного — 51

До складу Ради увійшли учні Привільської школи, а в усьому їм допомагає класна керівниця одинадцятого класу Лідія Кожущенко.

Молодіжна рада Мирослава Ляшенко

— Збираємося поїхати до Харкова та Сєвєродонецька, щоб там поспілкуватися з молоддю, яка вже кілька років працює в Молодіжних радах, — ділиться планами Аліна Ворвуль. — А вже потім будемо вирішувати, за який проект братися.

Мирослава Ляшенко
Марина Животкова
 

Відновлення клубу — розпочали енергозберігаючі роботи

Мирослава Ляшенко
Мирослава Ляшенко
Мирослава Ляшенко
 

У Привільському клубі за кошти держбюджету ремонтують дах приміщення, міняють вікна та двері на енергозберігаючі.

— Весною плануємо вже за власні кошти зробити утеплення фасаду та провести косметичний ремонт всередині клубу, — ділиться пані Мирослава.

У селі Вівчареве встановили
вуличні тренажери

 Привільська ОТГ

Це стало можливо завдяки участі Привільської громади у конкурсі малих грантів «Молода енергія громад», де вони виграли проект вартістю 50 тисяч гривень.

— Ми змагалися за цей майданчик ще з 22 учасниками громад з Луганської області, і це так згуртувало селян, що ми власноруч підготувати площадку під майбутній майданчик для тренажерів,— згадує секретар Привільської сільської ради Оксана Рибальченко.

Привільска ОТГ
Привільска ОТГ
 

В Перший клас пішло
19 дівчаток і хлопчиків

Перший раз, в перший клас Марина Животкова

У Привільську школу цьогоріч пішло 19 першокласників. Вони почнуть навчання за оновленою програмою для перших класів, розробленою в межах реформи Нова Українська школа.

 Марина Животкова

“Давно в нашому селі не було такої радості, щоб більше десяти дітей йшло до класу, у випускному класі всього вісім учнів, а тут 19", — ділиться директорка школи Ірина Біловолова.

 Марина Животкова

Класну кімнату для першокласників батьки облаштовували за свій кошт, а 12,5 тисяч гривень виділили місцеві фермери — Сергій Поталенко, Микола Самойленко, Володимир Маничко, Василь Вєтров, Олександр Ізюмський.

Марина Животкова
Марина Животкова
Марина Животкова
 

На ці гроші придбали меблі та спеціальне крісло, в яке діти сідатимуть, аби розповіси класу історію чи пригоду про себе або просто висловити свою думку. Це один з ігрових прийомів, який тепер буде активно використовуватися в оновленій навчальні програмі для початкової школи. Він допомагає дітям розвивати мовлення, ораторські здібності та згуртовує клас.

 Привільська школа

Пані Мирослава сказала, що те, що зробили сьогодні всією громадою для школи — це лише перші кроки до побудови Нової української школи. За кошти місцевого бюджету придбали для школярів вже набори конструкторів для розвитку моторики пальців. Трохи згодом для них також закуплять ноутбуки і спецмеблі.

 Привільська ОТГ

З янголами-охоронцями
легше йти по життю

Мирослава фотографує, вишиває, робить витинанки. Сімейний статус — заміжня, має двох синів і двох невісток. 

 Вікторія Кайдаш

— Донедавна мали з чоловіком корову, вдвох за нею доглядали, була у нас як член сім’ї,  але кілька місяців тому на сімейному колі вирішили “годувальницю” продати, — розповідає пані Мирослава. —  Тепер ось закладаємо сад молодий, щоб було чим онуків та дітей пригощати, як будуть до нас з чоловіком на гостину приїздити. В мене один син музикант, а другий — медицині себе присвятив.

Сім’я для мене то головне в житті, то мій берег, де я набираюся сил, щоб плисти в життєве море і досягати нових обріїв, але при цьому знати, що є куди повернутися. І що тут підтримують, коли невдача, і що порадіють, коли перемога.

Мирослава має незвичну колекцію — це янголи і янголята. Вони різні: з глини, гіпсу, скла, картону, тканини, а ще вишиті на полотні.

Мирослава Ляшенко
Мирослава Ляшенко
Мирослава Ляшенко
 

Є янгол-охоронець, який завжди поряд з пані Мирославою, до нього подумки вона звертається у скрутні хвилини, або говорить слова вдячності, коли лиха година оминула і чергову проблему вирішено.

Вишивка Мирослава Ляшенко

А ще  жінка зізналася, що коли її ідеї втілюються в життя, то вона відчуває як за спиною наче крила виростають, і тоді все можна здолати. І навіть, коли люди своєю зневірою рушать навіть надію на зміни то вона черпає сили у творчості і доводить всім односельцям і односельчанкам — вірте, зрушайте з місця і все вийде, бо наша сила в гурті.  

Вітання від колег з Днем народження в який пані Ярослава була на семінарі в Києві Асоціація об'єднаних територіальних громад

 

Матеріал створено в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Української медійної програми (Інтерньюз)

Фото Троїцьке.City

 

Коментарі:

Останні новини