Під час візиту до Естонії українських журналістів завдяки Українському кризовому медіацентру і Estonian Center of Eastern Partnership ми познайомилися з видавцем газети "Keskus" і власником та генеральним директором рекламної кампанії "Завод" Мареком Рейнаасем та Тііною Ілсен, програмний директор Естонського центру Східного партнерства.
— Наразі всі прогнозують, що друковані версії газети стають неконкурентними у порівнянні зі своїми електронними прототипами, а яка ваша думка, — питаю у пана Марека.
— Такі питання ми задаємо один одному у редакції дуже часто й прийшли до висновку, що газети будуть і через 10, і через 100 років мати читачів і попит. Тому ми не робимо її інтернет-версію, а хочемо зберегти такою як є зараз, — каже пан Марек. — Хочу зберегти нашу газету і видавати її навіть тоді, коли всі інші перейдуть в цифровий формат. А ми все одно будемо виходити на папері, хоч би це навіть уже більше ніхто у Світі й не робитиме. Так зараз це біля 15 тисяч примірників, які роздаються 70% у закладах культури безкоштовно, а інші 30% продаються у вільному доступі.
— Залишаться жити саме ті газети, які є унікальними й важливими для своїх читачів, — каже пані Тііна. — А ще редакції мають обрати для себе додатковий бізнес, щоб заробляти там, а газету розвивати як культурний бренд.
Пан Марек каже: "Коли ми вирішили випускати газету самостійно, то поміняли формат газети. Тоді вона виходила раз на тиждень, а ми тепер випускаємо її раз на місяць на 48 сторінках журнального формату. Це більше навіть не газета, а журнал. Коли ми почали видавати газету, то у нас було ясне бачення, як ми її позиціонуємо читачеві — це альтернативне бачення на політику на культуру і новини в Естонії. Але це не малося на увазі за будь-яку ціну робити сенсації або розповсюджувати фейки аби тримати марку — ми маємо альтернативну думку. Ні. Наша газета — це площадка для того, щоб експерти з альтернативною думкою до офіційної сторони мали можливість висловитися. У нас центральна тема в газеті — це культура. Мабуть, це єдина газета у Світі, яка докладає скільки зусиль для висвітлення теми культури для півторамільйонної аудиторії і яка видається не державним коштом.
Для читачів газета безкоштовна, але просто так на вулицях вона не розповсюджується. Редакція укладає договори про співпрацю з п'ятдесятьма культурними закладами — це музеї, театри, кінотеатри, будинки культури. І ось, коли людина приходить до культурного закладу і купує там квиток, то отримує в подарунок газету з новинами культури. Але нашу газету можна купити й за гроші у газетних кіосках, магазинах, супермаркетах — там, де продаються всі інші періодичні видання. Коштує вона 2 євро (приблизно 60 гривень за одну газету). Якщо передплачувати з доставкою, то буде дорожче трішки, зате газета прийде безпосередньо в ящик, що висить на дверях квартири чи будинку.
Як ви думаєте, ким працює собака Саба (Сабріна) в талліннській редакції. Та ніколи не вгадаєте! Вона веде популярну колонку в газеті Keskus.
Її власниця Tiina Ilsen каже, що відомі естонські політики на інтерв'ю розповідають Сабі все більш відвертіше, ніж професійному журналістові, бо вона не перебиває й уважно вислуховує. Цьому варто повчитися, бо її колонка наразі на перших шпальтах газети.
А власник газети й чоловік пані Тіни Marek Reinaas додає, що завдяки харизмі такого співробітника редакції, як Сабріна зростає й прихильність та довіра читачів. І хіба можна не розповісти все як воно є без прикрас, коли на тебе дивляться такі ось очі.
— Найважче в газеті для редактора, коли газета вся вже готова, зверстана і лишається тільки твоя колонка, яку ти маєш подати так, щоб читач захотів читати далі, а не відкинути газету куди подалі з очей, — каже пан Марек. — І все у нас вийшло якось випадково, як і трапляється багато чого у світі. Наш перший випуск газети був майже готовий, як на думку спало, щоб зробити рубрику редактора від імені його собаки Саби. І треба сказати, що це дуже всім сподобалося.
— Нас об’єднує те, що ми хочемо жити у своїй країні, жити щасливими, вільними, на своїй землі й самі відповідальні за це, — каже Тііна Ілсен, програмний директор Естонського центру Східного партнерства.
