Взимку в Троїцькому відкрився Молодіжний Центр. У великому та просторому залі Центрального будинку культури поставили настільні ігри, екран для кінопоказів та проєктор, крісла та дивани-трансформери, місця для занять з гаджетами. Мрія, а не центр. Та тільки, як почалася пандемія Центр припинив роботу, а його керівниця не розгубилася й організувала онлайн-Молодіжний центр. Як це було розпитали журналісти сайту Троїцьке.City
Кабанцова Катерина, бібліотекарка Троїцької дитячої бібліотеки, керівниця Молодіжного центру в Троїцькому районі.
Наш молодіжний центр працює з 6 лютого, мене призначають одразу на цю посаду керівниці. Звісно мене це порадувало, бо якісь амбіції все ж маю і давно мріяла про роботу саме з молоддю. Так як я люблю дітей, мені подобається з ними працювати вони мені надають сил, спонукають на щось нове. Коли вранці йду на роботу, то в голові тисячі ідей. Мені хочеться вгадати, що їх цікавить, що саме їм дух захопить. Наш центр зробили, щоб молоді було, де збиратися, спілкуватися, дружити та мріяти, почувати себе наче вдома. І саме я мала створити їм таку ауру.
Крок перший — гайда до “Школи креативної думки”
Діти запропонували зробити в Центрі "Школу креативної думки", де ми до пандемії проводили свята, дискотеки вихідними спільно з Будинком культури. А як жваво у нас тривали перегляди фільмів та мультфільмів. А потім обговорення та обмін думками. Проводили майстер - класи до свят.

Крок другий — "Онлайн спілкування з Катрусею"
Ми встигли пропрацювали так не так і довго, бо потім настав карантин і молодіжний центр за вимогами уряду та МОЗ прийшлося закрити на цей час. Так, звісно я ходжу на роботу, бо працюю ще й у дитячій бібліотеці. Та молодіжний центр і бібліотека тепер такі пусті без дітей. Мені було так сумно без дитячого сміху. Настала та сама нестерпна стадія "суму". Спіймала себе на думці що я стала забувати обличчя, ім'я своїх відвідувачів центру, бібліотеки. Потім якось вдома клацала в ноутбуці і зрозуміла, що в мене ж тут є камера. Тоді ж я вирішила і свою роботу перевести у віртуальний світ. Зняла перше відео. Було дуже хвилююче, тому що ніколи не знаєш як воно піде. Пішло зовсім непогано, було багато коментарів не тільки від дітей та друзів, а й від колег. Назва рубрики прийшла сама собою: "Онлайн спілкування з Катрусею".
Крок три — блогерський досвід планую продовжити
Так почалося моє блогерське життя. Теми для подальших зйомок діти надіслали самі, на цей період припало багато свят, то й теми знайшлися самі собою. Так, ми зробили віртуальний Молодіжний центр.

Мене надихають коментарі моїх глядачів, вони пишуть слова вдячності, що завдяки цьому спілкуванню ми нібито всі разом в нашому центрі знову.Свої відеозйомки не збираюсь забувати. Буду вигадувати щось нове, бо є для кого це робити.

