5-6 березня у Києві в процесі роботи Національного пресклубу "Децентралізація: що далі?" для регіональних ЗМІ були озвучені ознаки спроможності громад, та сім основних кроків, які вони мають зробити до завершення процесу децентралізації.
Такий інформаційний захід щодо децентралізаційної реформи Асоціація міст України проводить уже вшосте. Пресклуб організовано в рамках проєкту "Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні" (ПУЛЬС), що його реалізовує АМУ за підтримки USAID. В роботі Національного пресклубу приймали участь й луганські журналісти: Михайло Мартинко, "Радіо "Пульс", Вікторія Ярова, Луганська Асоціація міст України та Марина Животкова – газета "Сільська новина".
Першим до журналістів вийшов заступник міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода. Пан В'ячеслав подякував АМУ за проведення заходів задля висвітлення децентралізаційних процесів,наголосивши, що це слушно робити саме на аудиторію локальних медіа, а також презентував присутнім план заходів уряду з децентралізації та реформи самоврядування.
З його слів, процес об’єднання громад не може тривати нескінченно та навів приклад. як формується адмінтерустрій у Європі:
– В Європейських країнах, цей процес йде простіше, ніж у нас: ухвалюють закон і в межах територій розвивають місцеву демократію. Тоді люди самі формують ради, обирають голів, їм дають податкові та інші ресурси. А в нас трапляється так, що спочатку громада хоче туди, потім – туди, восени – ще кудись, а з настанням весни вона по-новому розцвітає. Так не може бути, об’єднання громад – це не залицяння. То серйозні речі, тому треба чітко визначитися щодо об’єднання, іти на вибори й у разі успіху – плідно працювати.
Головні критерії спроможності громади – люди і неподільність території
Замміністра також наголосив на тому, що на завершення децентралізаційної реформи лишилося дуже мало часу – до місцевих виборів, які заплановано на жовтень поточного року. Чиновник розповів, що головними чинниками спроможності громади є – чисельність населення, площа території і її цілісність (спільні кордони), наявність у громаді дітей шкільного віку не менше 250 і дошкільного віку – не менше 100.
– Також ми рекомендуємо визначати індекс податкоспроможності. Для нас важливим є не механістичне об’єднання, а в першу чергу формування ефективної інфраструктури для тої чи тої громади, що дасть можливість надавати якісні послуги, – каже пан В'ячеслав. – Політика і Міністерства, і АМУ полягає в тому, що ми підтримуємо громади, які самостійно за цей час вирішили об’єднатися, а якщо у них виникає проблема спроможності, то думаємо, в який спосіб їх можна підсилювати за рахунок інших громад, щоб вони стали базою для майбутніх більш спроможних громад, – каже В’ячеслав Негода. – Якщо ж це неможливо зробити, то в багатьох областях у нас є приклади, коли дві сусідні громади ухвалювали рішення об’єднатися. І це позитивно".
Об'єднання триває за перспективним планом, й не виключає перемовин та обговорення
Щодо змін, які відбулися в законі про добровільне об’єднання територіальних громад, то таке об’єднання має відбуватися відповідно до перспективного плану, що його мають розробити обласні державні адміністрації, а Кабмін – затвердити. "Громадам важливо побачити себе у перспективному плані в прийнятному для них форматі. На стадії, доки його не затверджено, можна проводити перемовини з авторами перспективних планів, тобто облдержадміністраціями, та вносити коригування, – підкреслив В’ячеслав Негода. – Наразі проводити сесії, громадські слухання потреби немає. Якщо в тих чи тих громадах є консенсус, не треба на це витрачати час. У цьому процесі, який нині вже відбувається за інерцією, добре, що ми не дискутуємо щодо того, чи потрібно об’єднуватися, як це було на початках".
Сім кроків до завершення процесу децентралізації
Також В’ячеслав Негода акцентував увагу на тому, що потрібно зробити цього року. "Аби завершити головний етап реформи самоврядування, потрібно зробити всього сім кроків". Перший крок: ухвалення закону щодо визначення територій територіальних громад та їх адміністративних центрів, який дасть можливість уряду затверджувати адміністративні центри і межі майбутніх громад на основі тих перспективних планів, які зараз готуються до затвердження на всю територію України. Другий крок: ухвалення урядового акта щодо адміністративно-територіального устрою базового рівня. Третій крок: ухвалення закону щодо адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня. Якщо це буде схвалено, перед нами відкривається можливість зробити четвертий крок – ухвалити закон "Про місцеве самоврядування в Україні" у новій редакції. П’ятий крок: ухвалення нової редакції закону "Про місцеві державні адміністрації". Шостий крок: ухвалення змін до Бюджетного та Податкового кодексів України. Сьомий крок: ухвалення підзаконних нормативно-правових актів, спрямованих на виконання законів.
Децентралізація потребує ухвалення Урядом змін до Конституції
Усе це реально зробити в рамках чинної Конституції, але тоді залишиться кілька проблем, застерігає урядовець. "У підвішеному стані залишається адміністративно-територіальний устрій. Ми не можемо обійти норму Конституції, в якій зазначено, що у систему адмінтерустрою в тому числі входять село, селище, місто. Це означає, що в кожному населеному пункті треба створювати орган самоврядування, – пояснює він. – Нам потрібна конституційна легітимізація базового рівня. Це громада як жителі та як адмінтеродиниця. Чимось незрозумілим за чинної Конституції залишиться статус районних та обласних рад і адміністрацій для Європейської хартії, ми не зможемо розділити повноваження між виконавчою владою та місцевим самоврядуванням. Тому щоб потім укотре не ремонтувати Конституцію, треба побудувати її так, щоб ми не вносили до неї змін. Це реально зробити до кінця цього року, до місцевих виборів".
Система виконавчої влади потребує модернізації
Також В’ячеслав Негода зауважив, що у системі виконавчої влади на рівні регіонів працює в рази більше людей та задіяно ресурсів, ніж у місцевому самоврядуванні. – Цю систему також потрібно модернізувати, зробити ефективною, щоб усім було зрозуміло, навіщо потрібні ті чи інші територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, – каже пан В'ячеслав. – Ми маємо говорити й про систему президентсько-урядової чи парламентсько-урядової вертикалі. Хай там як, а виконавча влада має бути присутня. Однак її треба усунути від розв’язання питань, пов’язаних із місцевим самоврядуванням. На думку В'ячеслава Негоди орган виконавчої влади має здійснювати нагляд за законністю всіх рішень, а не дій, які відбуваються в системі органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Про співпрацю з регіональними ЗМІ
– Питання реформи – це не тільки технічні рішення, а передусім розуміння процесів її впровадження та суспільне сприйняття, – каже пан В'ячеслав. – Реформи не провести без належної інформаційної підтримки, хай як ефективно діє уряд чи парламент. Реформа, яку ми коротко називаємо "децентралізацією", розпочалася давно. Потреба у її проведенні виникла з моменту ухвалення чинної Конституції, бо українська модель місцевого самоврядування не відповідає ключовим аспектам Європейської хартії місцевого самоврядування. Низка моментів, які зараз закладено в Конституції, потребує змін. В активну фазу ця реформа вступила у 2014 році, коли почали реалізовувати відповідну концепцію місцевого самоврядування у співпраці з профільними організаціями, зокрема з АМУ. І тут нам дуже допомогла співпраця саме з регіональними ЗМІ.
