Три місяці тому редакція газети "Сільські новини" та сайту "Троїцьке.City" разом з громадською спілкою "Українська асоціація медіа бізнесу" (УАМБ) створили діалоговий майданчик між громадою та місцевим самоврядуванням на шпальтах газети та сайту, щоб надати вільний доступ для діалогу влади та громади, а ще залучити нових людей до активної участі в управлінні громади та місцевих справах. І ось що з того вийшло.
Журналісти власноруч виготовили 25 скриньок із картону для збору скарг та пропозицій в селах громади
Ми провели опитування по громадах і виявили, що через географічний ландшафт місцевості мобільний інтернет в селах працює слабо, а подекуди і зовсім не "дістає", а провести швидкісний інтернет не у всіх селян та пенсіонерів є кошти. Тож для тих хто "мобільний" ми надали можливість для налагодження діалогу на сайті і наших тематичних сторінках у Facebook: Троїцьке.City та редакція газети "Сільські новини", а для тих, хто не має доступу в інтернет-мережу запропонували збирати листи до "скриньок". Для цього в редакції журналісти власноруч склеїли 25 скриньок із картону.
Як проект проанонсуєш — так він і "попливе"
Майже два тижні троїцькі журналісти активно працювали в громадах району та розповідали про старт нового проекту "Встановлення відкритого діалогу з об'єднаними територіальними громадами та органами місцевого самоврядування через місцеву газету". Зробили анонс в газеті та сайті про старт проекту, розіслали листи по громадах і листи в соцмережах, роздали людям листівки на вулиці і розклеювали плакати.
Пояснювали, що питання та пропозиції мешканці громади, можуть покласти в картонні коробки, які будуть розміщенні в 12 старостинських округах Троїцької громади, в двох селах Привільської громади, в Покровській та Тимонівській сільських радах, а також запропонувати теми дискусій при вільному відвідуванні медіамайданчику в редакції.
Марина Животкова
Чому відповіді на питання давали саме через газету
В селі Вівчареве
Скажу чесно, що до початку цього проекту ми мало приділяли уваги саме допомозі нашим читачам в пошуку відповідей або просуванню їх ідей в межах громади, бо цей процес забирає дуже багато часу, а ресурсів у маленької редакції районної газети не багато. А тут з'явилася можливість завдяки підтримці УАМБ та донорам Посольства США в Україні втілити це в життя. А ще довести собі і читачам, що разом ми сильні.
А друга вигода — це популяризація саме паперової версії газети "Сільські новини". Є у редакції і цифрова розсилка газети і вона стає все популярнішою — дешевша вдвічі (передплата паперової газети 30 гривень на місяць, а цифрової всього 15) та ще й у повнокольорі. Але. Це вигідно лише тим хто має кошти, щоб придбати собі , наприклад смартфон чи планшет і сплачувати щомісяця кілька сотень абонплати за інтернет. Пенсіонери та прості селяни не мають вдома дорогих гаджетів, і газета залишається для них єдиним джерелом місцевої інформації. Тому відповіді на свої питання, які вони клали до скриньок, вони можуть прочитати лише в газеті.
В Покровській бібліотеці
Для багатьох троїчан саме матеріальність газети додає їй довіри більше ніж ці ж інформації на сайті чи в соцмережах.
Алла Мастакова
— В газеті, коли "пропечатали" то, вже й сокирою не вирубати, а на сайті: сьогодні надрукували, а завтра "поправили", — каже наша постійна дописувачка із села Бабичеве Алла Мастакова. — Я користуюся інтернетом і всі його переваги розумію та газета мені більше подобається. А особливо рубрика "Життя громади".
Тетяна Артющенко
Троїчанка Тетяна Артющенко по своїй суті і професії (вона директорка бібліотечної мережі) дуже добре розуміється на сучасних інтернет-технологіях і навіть курси при бібліотеці організувала для навчання пенсіонерів в користуванні соцмережами та сайтами, а ось же залишається вірною передплатницею саме паперової версії газети:
— Тут не в ціні справа, а мені подобається тримати газету в руках, відчувати запах друкарської фарби, бо саме так я насолоджуюсь процесом читання: і газет, і книг. А ще так було заведено у нас в сім'ї, і для мене це традиція уже.
За три місяці ми зібрали від троїчан 165 питань та пропозицій
В Демино-Олександівському ліцеї
В квітні до скриньок надійшло 51 лист, в травні — 68, а в червні — 45. Потрібно зауважити, що із 165 питань та пропозицій десь біля 60-ти повторювалися, і ми їх об'єднували для відправлення запитів по інстанціям. Найчастіше люди скаржилися на ремонт доріг, обслуговування водогонів, неякісний сигнал або відсутність інтенету, були питання по субсидіях, пошуку роботи, благоустрою кладовищ, освітлення вулиць, благоустрою пляжів, автобусного сполучення, роботу пошти. Наразі ми вже отримали відповіді на 57 листів із скриньок, у роботі 46. Відповіді спеціалістів та експертів опубліковані в рубриці "Життя громади". Спочатку ми планували, що це буде колонка в газеті, яка буде виходити два рази на місяць. Та в реальності вийшло, що відповіді займають по сторінці майже в кожному номері газети, а рубрика стала постійною і найочікуванішою у читачів. За термін проекту нам не відповіли лише на два журналістські запити. Це були питання троїчан про ремонт дороги Р-66 до Служби автомобільних доріг Луганської області та Олбавтодору.
Як газетярі разом з аграріями за ремонт дороги боролися та що з того вийшло
В яке б село журналістський десант не дістався скрізь першим питанням люди задавали про ремонт дороги. Після публікації в газеті репортажу із Арапівки та Покровського депутат селищної ради Троїцької ОТГ Володимир Владіміров запропонував колегам приєднатися до газетярів:
Володимир Владіміров
— Питання ремонту дороги — це наразі головне питання для всіх нас, бо Троїцький район лишився відрізаним від цивілізації з 2014 року: залізниця не працює — лише маленький поїзд ходить між нами та Станицею-Луганською, дороги розбиті і автобусники відмовляються сюди їздити, як і постачальники продуктів та промислових товарів, бо ремонт техніки не вартий такого бізнесу. А я вже мовчу про те, що до лікарні не можливо дістатися вчасно, наприклад, породіллю довести або якщо операція терміново потрібна. Тож маємо діяти всі разом, а не лише в газеті про це читати!
Союз роботодавців Троїцького району, а це в своїй більшості аграрії та фермери, організували акцію протесту на дорозі, куди і журналістів запросили, і районне та селищне керівництво, рятувальників МНС, лікарів, громадських лідерів, а потім разом зробили відео-звернення до всіх гілок влади країни з проханням відремонтувати дорогу державного значення.
По результатам такої співпраці виділені кошти лише на частковий ремонт, але громада не хоче здаватися на півдороги: перемовини тривають.
За час проекту кількість передплатників на газету зросла на третину
Коли ми починали проект то тираж газети складав 2000 тисячі екземплярів, а а за три місці став — 2700.
В Розпасіївському старостинському окрузі
— В торгових закладах, де продається газета покупці питають номери саме з випусками "Життя громади", — розповідає менеджерка з розповсюдження газет Вікторія Рижук. — Потрібно й надалі продовжувати такий проект.
Що ж це слушна думка, як на мене. Якщо навіть так станеться,що ми не знайдемо спонсорів для співфінасування продовження проекту, то просто будемо його розвивати та впроваджувати власними силами. Поки у людей в громадах є попит на таку інформацію — ми будемо працювати над тим, щоб вони її отримували.
Чому одні питання швидко вирішувались, а інші — так і стоять в порядку денному
Всі питання, які ми отримали і ще зараз отримуємо від троїчан можна умовно розділити на ті, що вирішуються досить оперативно і “довгострокові”, які “зависають” на кілька місяців, а то й просто лише стоять в порядку денному.
Так, питання, які стосувалися були особистого характеру: як подати документи на спадщину чи там, як перевірити стаж роботи мали швидкий результат та відповіді від спеціалістів.
А питання, де потрібні були кошти на їх вирішення з місцевого бюджету, чи державного поки так і “зависли” у повітрі. Це ремонт дороги, водогону, будівель соціального і культурного значення на селі, устаткування дитячих майданчиків. Маємо відповіді “відписки” від органів місцевого самоврядування: “беремо до уваги ваші пропозиції при формуванні бюджету на наступний рік”, “на це кошти не передбачені в місцевому бюджеті”, “радимо звернутися за роз’ясненнями до обласного департаменту, управління чи філії” та таке інше.
Тут головне не опускати руки з такими “відповідями”, а писати до вищих інстанцій і обов’язково оприлюднювати відповіді в газеті чи на сайті. Залучити до обговорення незалежних фахівців і експертів. Також, дуже ефективно запрошувати на “круглі столи” громадських активістів, бо саме вони є індикаторами відношення суспільства до виявленої проблеми. Плануємо почекати розподілу бюджету на наступний рік та проаналізувати згідно редакційних запитів чи враховані депутатами пропозиції від народу саме із запитань із “скриньки”. Проінформувати про результати читачів.
Важливо акуратно вести діловодство з реєстрації питань, запитів та відповідей на них. У нас в редакції цим займається окрема журналістка, яка і після завершення проекту продовжить цю роботу.
Як стати привабливими для бізнес-партнерів і при цьому не зрадити читачам
Наразі у газети є підписанні угоди про співпрацю і висвітлення діяльності з Троїцькою та Привільською об’єднаними територіальними громадами. Також ми співпрацюємо з місцевим аграрним бізнесом і підприємцями.
Щоб не втратити довіру у читачів ми дотримуємося строго таких принципів у редакційній політиці: маркування рекламних матеріалів, відокремлення промоматеріалів від журналістських рубриками з прямим зазначенням реклами. Читач не має здогадуватися, що саме реклама, а що ні. Все має бути чітко відокремлено і прописано літерами.
Нас стали вважати надійними партнерами у просуванні бізнес-ідей та громадських ініціатив саме через появу на шпальтах газети “живого” слова від сільських мешканців, від читачів. Якщо люди довіряють газеті “свої радості і біди” то і поради сприймуть, і рекламу прочитають.
Те, що “скриньки” спрацювали позитивно на імідж газети ми помітили у активності троїчан під час участі у “круглих столах”.
Було б добре, коли наші підприємці та фермери після завершення проекту допомогли б нам матеріально у проведенні консультацій та івентів для наших читачів. Наприклад, профінасували раз на місяць спецвипуск “Питали-відповідаємо” або стали спонсорами для консультацій у прямому ефірі юриста, лікаря чи вченого.
Чому варто зробити платну цифрову підписку
Багато троїчан у яких є доступ до інтернету передплачують цифрову версію газети. По-перше вона доступніша у ціні та ще й кольорова (паперовий випуск газети йде до читача у двокольорі). Також наші журналісти беруться за складання платних тематичних інформаційних розсилок із матеріалів архіву газети: це разові замовлення і поки таких клієнтів небагато, це краєзнавці із інших міст, студенти та земляки, які виїхали за кордон.
В редакційному колективі єдина думка, що довідки та інформаційні тематичні підбірки на основі матеріалів газети мають бути платними.
Кожен, хто робить платну підписку на розсилку цифрової версії газети таким чином підтримує журналістів, що називається “копійкою”. Тож оформлення передплати — це насамперед співфінасування незалежних журналістських матеріалів. Дуже сподіваємося, що після цієї публікації на редакційну пошту прийдуть нові замовлення.
Липень — сезон "круглих столів" в редакції
Перші три місяці проекту ми працювали над анонсуванням, багато їздили по громадах та проводили зустрічі, роз'яснювали та вчили людей не боятися писати питання і пропозиції, а потім разом шукали відповіді.
То вже згодом, в селах на нас чекали, а хто в черзі був далі, то вже й самі заходили до редакції та приносили питання. На липень ми вже виділили три головні теми для проведення "круглих столів" — це реформи в школі та сімейній медицині, благоустрій та сортування побутових відходів.
Перший круглий стіл зібрав 12 учасників, де ми обговорювали з вчителями-практиками, очільниками сільських громад, керівниками відділів освіти перший рік роботи "Нової української школи".
Засідання "круглого столу" напряму транслювалося через сторінку Троїцьке.City у Facebook, і до обговорення мали можливість приєднатися всі бажаючи:
Три поради із нашого досвіду набивання "шишок"
1.Шукайте однодумців в громаді
В цьому ділі сам у полі не воїн. Ми змоги зрушити цю справу з місця лише завдяки підтримці людей в громадах. Наприклад, встановлення скриньки у людному і доступному місці справа не з простих і без допомоги наших місцевих друзів ми б це не посилили. А при їх підтримці і подальшим наглядом за їх збереженням: наші скриньки стоять в магазинах, бібліотеках, школах, адмінцентрах, офісах старостинських округів. Так, це лише півсправи. Потім же, в кожному селі у нас є волонтери, які забирають питання із скриньок і передають до редакції. Це мають бути люди, які користуються повагою в своїх громадах, бо інакше їм не довірять місцеві таку місію. Не можу тут втриматися, щоб не навести приклад. Так, арапівці задали питання, що в селі дуже слабкий прийом інтернету. І ось, вже через тиждень до редакції зайшов в.о. старости Павло Тараповський і повідомив, що він це питання вирішив і до села через службу "Телеком" налаштовано кращий в рази, ніж був, зв'язок, а ще привіз зі скриньки з десяток нових питань.
2. Робота має бути системною і прозорою
Не можна поставити скриньки, а потім просто про них забути. У вас має бути графік поїздок по точках, де ви розтавили скриньки. Люди мають бути обізнані, де шукати відповідь і коли. Це може бути постійна рубрика в газеті і обов'язкові фотозвіти з кожної поїздки.
3. Інформуйте про результати, навіть якщо вони "мінусові"
Якщо ваші читачі не побачать зрушень у своїх справах то, нових питань просто не буде. Не має відповіді від чиновників, то так і треба писати. Якщо була формальна відписка, то і цього не слід ховати від читачів. Діалог — це наша мета. Не зрозуміла відповідь на журналістський запит, то ідемо і беремо інтерв'ю на цю тему, пишемо запии до інших експертів, організовуємо "круглий стіл" чи інший формат обговорення. Відповіь має знайти логічне завершення для того, хто питав.
В планах
Через місяць проект завершується. Та ми продовжимо збирати питання із скриньок і розміщувати відповіді в газеті. А ще плануємо за наступні півроку навчити наших читачів самостійно писати запити та шукати відповіді на питання, щоб зробити життя в своїх громадах комфортнішим і зручним.
Завдяки проекту ми віднайшли в кожній громаді нових помічників редакції, які разом з нами вчаться вести діалог з місцевою владою як з партнерами.
Грант завершується, а скриньки нікуди не діваються
За три місяці участі у проекті рубрика “Життя громади” з відповідями на питання зі скриньок та фоторепортажі із сіл настільки тісно увійшли в життя троїчан, що тепер ми вже без них не обійдемося і будемо продовжувати, аж поки це буде цікавить наших читачів. В планах відвідати Тарасівську сільську раду та село Новочервоне Нижньо-Дуванківського району: чекайте наш журналістський десант у серпні. А у вересні розпочнемо повторний об’їзд всіх громад. Тільки тепер спілкуватися будемо в дещо іншому форматі: привеземо випуски газети з уже опублікуваними матеріалами саме по цю громаду та влаштуємо обговорення і дізнаємося про зміни у вирішенні проблемних питань територій та про нові теми. Тож, грант завершується, а скриньки нікуди не діваються.
Наш медійний майданчик відкритий для діалогу і після завершення проекту.
