В Дніпропетровській області на базі одного району створили чотири об’єднаних територіальних громади (ОТГ). Як це працює: одна громада спеціалізується на вирощуванні ягід, друга - співпрацює з французькім інвестором по вирощуванню насіння кукурудзи, третя – займається випуском та ремонтом сільгосптехніки та зеленим туризмом, а четверта – відбудовує інфраструктуру в селах.
Цей досвід можна запровадити у інших громадах України, бо наразі якраз триває формування громад і багато хто стоїть перед вибором – одна велика чи декілька маленьких, але з різною спеціалізацією. Успішний досвід Дніпропетровщини може стати у нагоді і для луганчан, де ще триває об'єднання громад. Так, в Троїцькому районі, ще три сільради лишилися без громад.
Реформа з децентралізації тривала, і пані Світлана на власні очі побачила, що більшість новостворених невеликих ОТГ вправно господарюють. Людей з лідерською позицією стає все більше, і саме від них йде ініціатива. І саме пані Світлана відстояла перед центральною владою існування на території району чотирьох невеликих ОТГ, але самодостатніх. Всупереч перспективному плану, бо так хотіли люди. Зараз на території Царичанського району лишилося лише дві сільради, які не входять до складу жодної ОТГ. За перспективним планом вони увійдуть до Могилівської громади.
Від "розкольників" району до кращої громади – шлях п’ять років
Так, і в Царичанському районі з’явилася перша ОТГ – Ляшківська.
– Чесно скажу, що вважала ляшківців спочатку "розкольниками" району, бо сама на всіх рівнях аргументовано доводила, що наша громада має залишитися в тодішніх межах району, а тут всі плани поламалися, – згадує керівниця райради.
Потім приїздила до Ляшківської ОТГ спостерігала за розвитком протягом останніх п’яти років і змінила свою думку, бо громада розквітала на очах.
В селі відбудували дитсадок в приміщенні, що пустувало років 30 посеред села і вже навіть ніхто й не думав, що воно ще послужить людям. І з примари перетвориться на окрасу села. Дітей тут вдосталь народжується. Лише в цьому році 12 народилося. В дитсадку більше 60-ти малят виховують.
В сільській школі наразі навчається 200 учнів. В сусідньому селі Залелієві школу закрили і 20 учнів перевели до Ляшківської школи, щоб діти отримували якісні знання і навчалися у рівних умовах. Сюди привозять навчатися дітей не лише із сусідніх сіл, а й з районів.
Тут обладнали класи за предметами, в фойє влаштували рекреаційний куточок з фонтаном та рибками.
Сходи розмалювали таблицею множення та українським та англійським алфавітом – це для швидкого запам’ятовування учнями.
Замість важкого ранця з підручниками – є альтернатива – планшет або ноутбук, куди закачуються електронні підручники з інтерактивними ілюстраціям, картами, відеороликами.
А на другому поверсі школи влаштували бібліотеку без бібліотекаря – і учні, і батьки, і вчителі могли самі підходить до полиць з книгами брати для читання ту книгу, що сподобалась, а на її місце ставити іншу – яку принесли із дому.
Тут є сучасна їдальня, спортзал. Це школа про яку мріють в багатьох селах України.
У амбулаторії сімейного лікаря є не тільки денний стаціонар, а й стоматологічний кабінет. Ця ОТГ мені чимось схожа на Привільську ОТГ Троїцького району.
Бюджет громад за п’ять років зріз у 12 разів
Очолила Ляшківську громаду колишня вчителька, а на момент створення ОТГ – голова сільради Юлія Омелян. Перемогла на виборах, набравши 71% голосів виборців. Стаж, як очільниці громади 25 років.
– Останнім часом сільради майже втратили свої повноваження – не могли навіть самостійно розпоряджатися своїм бюджетом без “одобрєнія” зверху, – згадує пані Юлія. – Тому реформа децентралізації була на часі саме для таких невеликих громад як наша, що утворилася від об’єднання двох сільрад. У нас всього ж біля трьох тисяч населення.
Треба сказати, що в Ляшківській громаді живуть дуже активні люди – тільки депутатів райради аж 7. Пані Юлія каже, що багато інвестицій на енергозберігаючі технології та відновлення інфраструктури в обох колишніх сільрадах, а тепер одній громаді вдалося залучити, лише через те, що була їх громада в числі перших в Україні. Привела як успішний приклад в цьому плані й Новопсковську громаду з Луганщини, бо разом тоді йшли в реформу першопрохідцям з Вадимом Гаєвим.
Посеред садка в селі стоїть стара будівля і пані Юлія вказує на неї:
– Тут була стара школа, ще мама моя в ній училась, а зараз здаємо в оренду під сироварню і мріємо, що колись відкриємо тут для туристів справжній куточок любителів сиру. Щоб самі могли собі по смаку зробити сирний продукт і заодно поповнити бюджет громади.
– Будемо раді прийняти у громаді переселенців із Донбасу, для спеціалістів відразу і житло виділимо, а сім’ям з дітьми допоможемо придбати будиночки для ведення власного господарства з садом і городом, – каже пані Юлія. – Люди – це найголовніший капітал у наш час. Тож будемо раді всім, хто до нас надумає переїхати, щоб разом з нами працювати і відбудовувати нашу громаду.
А працювати можна влаштуватися у кооператив "Малинка", який створив місцевий аграрій Петро Горбатюк. Тут вирощують ягоди на 30 гектарах: полуниці, малину, ожину. Рослини висаджуються так, щоб між рядами високої малини чи ожини росли кущі полуниці. Ягоди не можна збирати механізовано, а тільки задіявши людський ресурс, а це створення робочих місць – для 70-100 людей за сезон. У найближчих планах засновників "Малинки" – відкриття заводу з переробки та заморозки ягід.
В Царичанській громаді дбають про відбудову інфраструктури сіл
Ця ОТГ об'єдналася навколо районного центру – селища Царичанка і успадкувала величезну частину районної інфраструктури. У громаді мешкає майже 15 тисяч населення, що схоже на Троїцьку ОТГ.
– Ми всі сили громади віддаємо зараз на відбудову інфраструктури в селах, щоб вирівняти рівень життя у малих населених пунктах і довести їх поступово до того рівня, що мають царичани, які живуть у центрі, – каже Геннадій Сумський, голова ОТГ. Наповнення бюджету – йде через кілька напрямків: це і підприємство з виробництва алкогольних і безалкогольних напоїв "Карат", яке забезпечує роботою понад 200 мешканців, асфальтовий завод, відкриття кількох супермаркетів та інше.
У Царичанці відбудували дім для ветеранів АТО – це 10 квартир. 8 двокімнатних квартир по 70 квадратних метрів житлової площі та дві однокімнатні. Квартири були зроблені так, що “заходь і живи”, а прибудинкову територію облаштовано дитячим майданчиком і зеленою зоною для відпочинку дорослих.
Французи побудували сучасний європейський завод з переробки насіння
В Могилівській ОТГ французьке об’єднання "Маїсадур Семанс" побудувало сучасний європейський завод з переробки насіння кукурудзи, соняшника та рапсу. Тут сушать, калібрують та обробляють насіння.
Територія заводу 15 гектарів, а поряд розташоване поле на 2 гектари, де вирощують зразки продукції спеціалісти з підприємства. Всього в сезон набирають на підприємство до 250 працівників і 10 агрономів. Більшу ж частину продукції вирощують місцеві фермери за спеціальним технологіями. Так, аграрії отримують елітне насіння кукурудзи і висівають його на полях, а потім слідкують, за вегетативним розвитком рослин і в певний час усікають верхівки рослини, щоб ті не самозапилялися.
– Європейський рівень, повна біологічна очистка, дотримання всіх необхідних норм і дозволів дають змогу працювати людям не тільки "добре і швидко", а й відчувати себе розвиненою людиною, а не "дешевою робочою силою", – каже Ігор Воронцов, технічний директор підприємства.
Наразі на заводі створено понад 100 постійних робочих місць. Населення Могилівської ОТГ – 4205 мешканців. Вона об'єднала 2 сільради. Єдина в районі віддає до бюджету реверсну дотацію. Так, минулого року бюджет громади склав 35,5 млн грн, з них 19,3 – власні доходи. При цьому 7,4 млн в бюджет сплатило "Маїсадур Семанс Україна".
Українські сільгоспмашини закуповують партіями європейські фермери
Китайгородська ОТГ об'єднала дві сільради – це п'ять сіл – 3,5 тисяч населення. Бюджетоутворююче підприємство на території Китайгородської громади – ТОВ "Завод сільгоспмашин" – провідне спеціалізоване підприємство з випуску зерноочисних машин, зернокидачів і зернонавантажувачів.
– Наш завод виробляє запчастини та комплектуючи до сільгосптехніки, надає послуги по лазерному і плазмовому розкрою металу, високоточному згинанні, – каже директор і співвласник Володимир Цвілий, який має 12 запатентованих винаходів.
– Щось виробляється за німецькими технологіями, а що й за власними. Власна техніка має фірмовий синій колір з жовтими елементами.
Тільки на цьому підприємстві встановлено сучасний зварювальний агрегат, який працює без втручання людини, а за спеціальними схемами і по комп’ютерній програмі. Оператор лише слідкує на моніторі, а весь виробничий процес відбувається за склом роботом-зварювальником.
Майбутнє Китайгороду за "зеленим туризмом
На території невеличкого села Китайгород поруч один від одного стоять три православні храми часів козацького бароко. Побудували їх за правління Павла Семенова приблизно у 1750-ті роки. Цікаво, що всі три святині розташовані неподалік одна від одної. Бо містяни не відчували єдності й любові, а жили у постійній ворожнечі. І коли постало питання про будівництво храму, то також не знайшли взаємної згоди.
– Селище розділилося на три групи, кожна з яких хотіла звести храм на честь святого, який їм подобається: одні – на честь Успіння Божої Матері, другі – святителя Миколая, а треті – великомучениці Варвари, – каже Сергій Турський, голова Китайгородської ОТГ.
Ніхто не знає, чи є ця розповідь правдою, чи це все легенда, але, ймовірно, звичайне суперництво сприяло швидкому зведенню таких складних архітектурних будівель. Над селом, оточеним сосновим лісом, підвищується гора Калитва, яку місцеві називають – Замок. Тут все нагадує про славні козацькі часи.
Місцеві й досі знаходять на городах люльки із глини та монети тих часів.
"Ромео і Джульєтта" – це не про любов, це про самоврядування
Писати про децентралізацію Дніпропетровщини і не процитувати мера Дніпра Бориса Філатова просто не можливо. Він дбає про сьогодення дніпрян і при тому організував археологічно-пошукову експедицію. Якщо підтвердяться здогадки краєзнавців,то історія міста просто стане з ніг на голову. Пан Філатов вважає, що ще Шекспір писав свої твори про самоврядування й історія Ромео і Джульєтти тому приклад. Так глибоко і з любов'ю про самоврядування від жодного мера ще не чула.
У центрі Дніпра археологи почали розкопки – шукають могилу першого почесного громадянина міста – Олександра Поля. Досі краєзнавці вважали могилу втраченою, однак кілька місяців тому завдяки електронному порівнянню старовинних мап, з'явилися нові відомості про ймовірне місце поховання діяча. – Наразі "докопали" до мостової (це десь 2,5- з метри вниз), відшукали поховання двох священиків, біля фундаменту Лазерівської церкви, – каже пан Філатов. – Можливо, що Олександра Поля у 1890 році поховали у склепі на її території. Під час Другої світової війни споруду зруйнували, а після війни зрівняли із землею. тож на пошуки піде чимало часу. Вважаю, що це не марна справа, бо Олександр Поль – це є історична постать, а не вигаданий герой. Потрібно поважати справжню історію і шанувати дійсних героїв, а не вигадувати нових кумирів.
Матеріал створено в рамках стипендіальної програми "Залишайся у професії", яку організувала ГО "Інтерньюз-Україна" за підтримки "Медійної програми в Україні", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
