Хворіючи у дитинстві, наші матусі та бабусі старались допомогти нашому організму застосовуючи різні безпечні, та не зовсім, народні методи. При перших проявах нежитю чи бодай легкого кашлю ми одразу ж розпочинали пити чай з малиною та медом. Наніч нам завжди на груди ставили тепленький компрес з картоплі. Для того аби припинити сльозотечу та зменшити закладення носу ми робили оздоровчі інгаляції, які банально полягали у диханні відварами трав, що містились у великій каструлі. При цьому голову щільно накривали махровим рушником, щоб не виходив пар та не потрапляло всередину холодне повітря ззовні.
Для того аби розігріти ослаблене тіло та допомогти зробити те, що так рекомендують лікарі, а саме добренько пропотіти, не рідко застосовувались різноманітні гумові пристосування. Лише з часом появився більш сучасний та прогресивніший варіант – електрична .
Як електричний пристрій зумів витіснити класичний гумовий фізіотерапевтичний виріб
Справді, спершу зігріваючі елементи мали вигляд гумових мішечків. Їх наповнювали попередньо доведеною до потрібної температури водою і міцно перев’язували горловиння, щоб унеможливити витікання їхнього вмісту і отримання опіків на тілі. Ці гумові резервуари також використовували для альтернативних цілей. До прикладу, існує така гумова грілка, яку можна застосовувати для промивання кишківника, іншими словами це така собі клізма, яку застосовували в домашніх умовах.
У такого типу виробу була одна визначна перевага - його можна було використати не лише для зігрівання, але й для охолодження конкретної ділянки тіла. Наповнивши ємність льодом чи крижаною водою, вона чинила абсолютно інший вплив. До прикладу, втамовувала біль після травми чи опіку, знімала головний біль, подразнення тощо.
Проте з часом людство зрозуміло, що такі пристосування не надто безпечні, зовсім не практичні і не ергономічні. Так і появилась перша сучасна електрогрілка.
Види електрогрілок та як правильно обрати саме той тип зігріваючого полотна, який ідеально підійде саме вам
Зігріваючі елементи, які найчастіше живляться від мережі змінного струму прийнято поділяти на три ключові підвиди:
- Універсальні моделі.
Мають вигляд звичайних прямокутних полотен, невеликих за розміром (20х30, 40х30,60х50см тощо). Це знайомі нам пристосування, які найчастіше застосовуються у побуті. Їх підкладають, під будь-які ділянка тіла. Вони легкі у користуванні, не потребують особливих навиків: вмикаєш у розетку та виставляєш відповідний температурний режим на перемикачі. Основний недолік стосується саме габаритних розмірів, а також жодних фіксуючих елементів, які б дозволили закріпити зігріваючий компрес у конкретній області. Середня ціна коливається у межах від 200 до 400 грн.
- Пристосування для всього тіла. Такі моделі більш дороговартісні – переважно від 1000 грн.
Сюди відносять:
1) Електроковдри;
2) Електропростирадла тощо.
Недавно світ побачила унікальна річ. Вона має вигляд накидки, якою можна покрити поверхню стільця або ж автокрісла. Такий винахід одразу ж сподобався автолюбителям, водіям, що левову частку свого життя проводять за кермом автомобіля.
В Україні все більшої популярності набуває електричне одіяло та простирадло з підігрівом, якими активно користуються у холодні пори року. Їх також можна взяти із собою на природу. Або ж на відпочинок, якщо є острах, що у приміщенні для ночлігу можуть виникнути проблеми з опаленням.
Такі великі за розмірами електричні грілки можна використовувати для створення додаткового затишку у холодні осінні та зимові вечори. Коли все, що потрібно це: чашка запашного какао, хороший фільм та тепла електрична ковдра, яка допоможе тілу розслабитись та врешті зняти напругу після насиченого подіями дня.
- Анатомічні типи зігріваючих пристосувань
Менш поширені на теренах України, проте дуже популярні закордоном:
1) електротапочки;
2) комірці для прогрівання шийного відділу хребта і лікування надокучливих болів у горлі;
3) електричний пояс, який не одній людині допоміг побороти неприємні наслідки ревматизму чи інших больових відчуттів у попереку та спині.
Також у Інтернеті можна знайти інші чудернацькі винаходи, як до прикладу зігріваючий електричний жилет та електроподушка.
На що звернути увагу при виборі
Перш за все на матеріал. Він повинен бути приємний до тіла, не надто синтетичний. В ідеалі гіпоалергенний. Найчастіше у якісних виробах чохол виготовлений із: бавовни, флісу, поліестру або мікрофібри.
Наступна обов’язкова технічна особливість – автовимкнення. Важливо аби пристосування самостійно вимикалось у моменти, коли ступінь нагрівання досягнув свого максимуму і є потреба у невеликій перерві, аби не виникнуло травмування пацієнта або ж ушкодження самого виробу.
Кількість температурних режимів повинна перевищувати звичних 2-3, як це прийнято у бюджетних моделей. Оптимальне число – до 9.
Щодо потужності, найкращим показником, якщо електрична грілка маленьких розмірів, стане величина у 50 Вт. У разі якщо полотно доволі велике, перевагу надавайте виробам із потужністю не менше 100Вт. Адже від цього залежатиме швидкість зігрівання та інтенсивність тепла.
