Мабуть, кожен час від часу думає про те, як добре було б не поспішати до офісу чи на підприємство на роботу, а сісти вранці у зручне домашнє крісло, чи влаштуватися на березі моря і працювати собі в комфортних умовах. З появою інтернету це вже не мрії, а реальність. Як воно працювати дистанційно журналістам сайту Троїцьке.City розповіла троїцька фрілансерка Олена Аліференко.

Олена Аліференко, провідний економіст-статист:

 Юлія Журавльова

– Я працюю дистанційно, з дому. Готую документацію до перепису населення. Робота відповідальна, тому кожен мій робочий день розпланований заздалегідь. Для себе план складаю відразу на місяць-півтора, інакше не можна. У всьому повинен бути лад. Довелося придбати ноутбук та інтернет провести, раніше такої потреби не було, в офісі цього вистачало.

Головне у дистанційній роботі – самодисципліна. Та з цим у мене проблем немає, хоч на безлюдний острів мене відправте.

Боюся проспати

Мій робочий день починається о восьмій годині. Завжди боюся проспати, та тільки встала, очі розплющила – і вже на роботі. Не потрібно рано вставати, щоб зібратися, добратися до робочого місця. Зазвичай весь робочий день проводжу у домашньому халаті і капцях, так мені зручніше.

Сама корегую робочий графік

Встала, пробудилася і до комп’ютера працювати. Час від часу роблю технічні перерви. Коли працювала в офісі теж робила перерви, та відпочити й "перемикнутися" повністю не виходило. А вдома в цей час можу квіти полити, чи в кімнаті прибирати, вийти на свіже повітря й у дворі щось зробити по господарству. Поєдную корисне з приємним. І знову за роботу. Безумовно, я можу корегувати свій графік роботи, якщо мені потрібно і працювати не з восьмої до сімнадцятої години, головне, щоб все заплановане на день встигнути зробити. А там хоч вночі працюй.

Обідаю вдома

Ще одна приємність – не потрібно бігати на обід. Адже від попереднього місця роботи живу далеко, доводилося перебиватися бутербродами. І мої коти залишалися без обіду, годувати їх було нікому. А тепер вони раді раденькі, що їх годують регулярно. Кіт Васька, кішки Варька та Біляш біля мене завжди. Я сідаю за комп’ютер, а вони зі мною поруч, або на руки лізуть. Ось такі в мене помічники.

Головне — самодисципліна

Головне у дистанційній роботі – самодисципліна. Та з цим у мене проблем немає, хоч на безлюдний острів мене відправте. Тільки живого спілкування не вистачає. Постійно знаходитися в чотирьох стінах дуже важко, не вистачає повсякденний життєвих новин. Тому я з радістю беру участь у громадських заходах, відвідую літературний клуб "Пролісок, сама пишу вірші.

 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися