Більше десяти років троїчанин займається посткросингом

Вже одинадцять років поспіль троїчанин Олександр Тихонов займається незвичайним хобі – посткросингом***. Він обмінюється листівками з таким ж колекціонерами як він з різних країн світу. За цей час у колекції пана Олександра назбиралося більше п’ятисот листівок з 55 країн світу.

А починалося все у 2008 році з того, що він випадково зайшов на сайт міжнародного посткросингу і зацікавився що ж це таке. Зареєструвався як учасник.

 Вікторі Кайдаш

– Виявилося, що завдяки поскросингу можна отримувати листівки з  різних країн. Це цікаво, до того ж обмін листівками непрямий, тобто якщо я відправив листівки у Канаду та Німеччину, то отримаю відповідь зовсім з інших країн.  Є стимулююча основа. Наприклад, якщо я відправив десять листівок, то додатково можна надіслати ще шість.  Інтригує і те, що ніколи не знаєш з яких країн отримаєш відповідь. 

Що стосується тематики листівок, то я у своєму профілі писав, що мене більше цікавить – тварини, живопис, чи пам’ятки культури та інше. На це дописувачі звертають увагу, але не завжди.

Однією з перших листівок, що прийшла до мене стала листівка з зображенням Нептуну з Тайвані. 

На листівках, що надійшли до мене, зображено багато різних тварин, видатних місць, архітектурних споруд, символів країн. Мені подобаються листівки у стилі карт-максимуму. Це значить, що на листівці картинка така ж, як на поштовій марці на ній. Таких листівок  в колекції небагато, тому вони особливо цінні для мене.  

Є незвичайні листівки. Наприклад, з Японії надійшла листівка з яскравими картинками по тексту. А ще до мене надійшло дві однакові листівки, знаєте звідки? Одна з Білорусії, а інша з Канади. Як так сталося не зрозуміло, може хтось з Канади гостював у Білорусії, або навпаки. 

У листівках люди зазвичай пишуть теплі побажання: здоров'я, щастя, добробуту. У всіх країнах люди думають і мріють про одне. І це розумієш, коли читаєш послання з усього світу. Пишуть в більшості на англійській мові, якщо це з країн колишнього Союзу, то російською.  

  Свого часу за місяць я відправляв до тридцяти листівок. Коли тільки починав, то надіслати листівку за кордон поштою коштувало десь чотири гривні,  тобто за місяць на це витрачав до ста двадцяти гривень. Зараз, щоб надіслати таку листівку потрібно викласти 70-80 центів, якщо перерахувати, то близько двадцяти гривень. Якщо підтримувати минулі об’єми, то треба шістсот гривень з бюджету виділити на посткросинг. Це досить дорого, як для людини що знаходиться на пенсії, тому вже так багато листівок не відсилаю.     

Читайте також: Троїчанин зібрав в колекцію три тисячі значків