Сьогодні День студентів (традиційно ще відзначають День студентства в січні на Тетянин день, але офіційно такі свята ніде не зазначені). Як же сучасним студентам вижити на степендію читайте детальніше на сайті Свои.City А ми надаємо слово троїцькій студентці, яка розповідає як їй вдається впоратися з усіма труднощами першокурсниці, на що вистачає стипендії.
Даша Маляренко, 17 років, селище Троїцьке Луганської області. Навчається у Харківському національному університеті міського господарства.
Стипендія – 1 300 гривень.
– Я вчуся на спеціальності "транспортні технології". Мені пощастило: я потрапила на бюджет, до того ж, отримую стипендію. Чи можна вижити на стипендію? Ні.
Кожен день я змушена добиратися до університету на метро, тому що він розташовується у п’яти кілометрах від гуртожитку. Оскільки міськрада вже кілька місяців не може затвердити пільги на проїзд для студентів, я повинна витрачати щодня 16-24 гривень на дві-три поїздки. Якщо порахувати за місяць, то виходить кругла сума – 480 гривень мінімум.
Цих розтрат не помічаєш, хоча вони є.
Потрібно багато: і їжа, і питна вода, і засоби особистої гігієни, одяг за сезоном, канцелярія для навчання. Часто пари тривають до 16.00, ніяк не виходить не витратитись у буфеті або їдальні, це мінімум 20 гривень на день.
У гуртожитку доводиться платити за інтернет, оренду холодильника і послуги прибиральниці. За все приблизно 180 гривень на місяць. Два рази або хоча б раз на місяць я їжджу додому: в одну сторону на маршрутці – 250 гривень.
Намагаюся хоча б трішки підзаробити: пишу контрольні з вищої математики деяким одногрупникам. Але така можливість випадає раз на місяць під час модуля. Без допомоги батьків я б не змогла вижити, навіть при максимальній економії і хоч якомусь заробітку.
У великому місті дуже багато грошей йде на прості речі. І 1 300 гривень не рятують, їх вистачить лише на тиждень. Тому батьки дають гроші і передають їжу з дому.
