В Святомикольському Храмі у селі Тарасівка вже 200 років правлять служби та молять Бога про захист, урожай та добре здоров'я. Журналісти сайту Троїцьке.City побували у Тарасівці та дізналися у місцевого священника Сергія Перепелиці кілька чудесних історій про зцілення людей.
Ікона вилікувала від п'яництва
Один тарасівець пожертвував на ікону 10 гривень. Мало то, чи багато: не нам судити.
Так, і з цим селянином сталося. Пожертвував гроші на ікону (скоріш за все ті, що пропиячити спочатку планував), а Бог його від алкоголізму зцілив. Бо вже жертвуючи він був готовий змінитися і прийняти дарунок.
Після того, як показав йому священник ікону, що придбав для церкви у Київі і сказав, що тепер він більше пити не буде, бо у ікони можна про це помолитися. То селянина того ніби підмінили — за господарство взявся, про сім'ю та рідню дбає і вже три роки не п'є.
— Як побачив ту ікону в руках пана настоятеля, то і не п'ю більше оковитої, і кодуватися до лікарів не їздив, а от же врятувався від тої бісової залежності, — розповідає всім в селі про своє чудесне зцілення нестарий ще чолов'яга. Ми не називаємо його ім'я, щоб не зурочити.
Вже семеро діток народилося у сім'ях,
які вважалися бездітними
Дружина священника пані Людмила розповіла, що є у них капличка, де дітей хрестять. Так, от там є ікона Святої Анни, яка дарує надію на батьківство і материнство: жінкам і чоловікам, що дітей у подружньому житті багато років не мають.
— За 15 років, що служимо у Святомикольському Храмі вже семеро діток народилося, і ось нещодавно щасливою звісткою порадувала прихожанка із села Ями, що її онука, яка довгий час не могла стати матір'ю — завагітніла, а вона про це у ікони Святої Анни вже не один рік прохала, — розповідає пані Людмила.
— А як вони прохають? — питаю. — Якусь особливу молитву промовляють?
— Просто своїми словами звертаються до Бога, розповідають про свою мрію мати дитину і все, далі все в руках божих і у силі віри тих, хто просить, головне бути щирими, — каже пані Людмила.
На іконі були кілька срібних ланцюжків з хрестиками — то подарунки від щасливих батьків і матерів за справдження надій.
Полум'яні стовпи в небі над Храмом здіймаються на Пасху і Різдво
Якщо стати на бугрі, що іде від села Малоолександрівка і дивитися на Храм перед сходом сонця, коли йде служба на Пасху чи Різдво, то вже багато прихожан, що запізнюються на службу спостерігали полум'яні стовпи в небі.
— Їхала я на скутері на Пасху до церкви, та так сталося, що запізнилася: поки до корівки зайшла, поки кошики пасхальні ладнала, — розповідає прихожанка із села Малоолександрівка. — Виїхала на бугор і побачила справжнє чудо: над куполом Храму, миготіли стовпи полум'яні, які піднімалися в саме небо, а в них таке чудесне полум'я, що я зупинилася і дивилася та молилася Богу, що показав мені це. І тут мені сяйнула думка: це ж люди там моляться, а їх молитви ось так до неба ідуть, а на них — благодать божа. І так мені захотілося в той момент бути в Храмі разом з усіма.
Священник Сергій Перепелиця розповів, що таке чудесне світло над куполом спостерігали вже кілька десятків людей і йому переповідали, а сам він цього явища не спостерігав, бо в такі дні сам службу править в Храмі.
— А та прихожанка із Малоолександрівки в цьому році, вже як приїхала на вечірню службу, то так до ранку і була в Храмі, бо дуже хотіла, щоб те сяйво, що вона в минулому році бачила і їй благодаті божої послало, — розповів настоятель Храму.
Трішки історії
Із книги Василя Чалого "Село Тарасовка и род Чалых"
В начале улицы Планок и улицы, идущей на Покровское, была площадь, где располагалась капличка — молитвенный дом. После постройки в селе Свято-Николаевской церкви в 1820 году капличка утратила свое значение. Свято-Николаевская церковь стоит и сейчас, действует. До революции в этой церкви было два прихода, и каждый священник своего прихода крестил детей, венчал молодоженов и отпевал после смерти своих прихожан. В этой церкви венчался мой прадед Захар и дед Иван, отец, крестили меня и всех моих родственников.
Во время празднования 300-летия правления Дома Романовых на царском престоле (1913 г.) сходом жителей села было решено построить в Тарасовке вторую церковь. Для этого необходимо было собрать 100000 рублей, по тем временам очень большую сумму. Было определено и место — возле "Красной" школы — и заложен фундамент.
Успели собрать 50000 рублей, но началась Первая мировая война. Строительство церкви прекратилось и уже не возобновлялось.
Колокола в Тарасовской церкви были сняты в 1936 году, и на куполе был установлен флаг из жести, а на звоннице — пятиконечная звезда. Снимал колокола Тысячный Иван, живший рядом с церковью.
— Об это я узнал случайно при разговоре моей бабушки с монашкой, которая жила возле каплички, — пишет в книге Василий Чалый. — До войны в церкви располагался клуб, а потом склад, зернохранилище и склад ядохимикатов.
Всі бажаючи можуть пожертвувати кошти на реставрацію Храму: наразі вже є кошти на зовнішні штукатурні роботи дзвіниці, а потребуються кошти на внутрішні роботи, заміну вікон, оновлення вівтаря, реконструкцію ганку та благоустрій церковного двору. Всі подробиці ви можете дізнатися, написавши листа настоятелю Храму Святого Миколая Сергію Перепелиці із села Тарасівка.
