Цього разу троїцькі журналісти їздили до Привільської об’єднаної територіальної громади, а саме: до сіл Вівчарове та Привілля.
Дорога, на жаль, не давала можливості розслабитися та просто милуватися красою безкраїх ланів, степовою ковилою та квітами. Час від часу машина потрапляла у ямки і думки переключалися на прозу життя – як по такій дорозі доїхати до села від Троїцького та навпаки. До того ж нею курсує автобус на Станицю Луганську через Білокуракине. Проблема дорожнього покриття жителів Привільської громади турбує не менше ніж всіх троїчан. Та про це згодом. Скриньки встановили в адмінбудівлях сільрад Вівчарове та Привілля. Були отримані одразу шість питань.
Село Вівчарове
У Вівчарове ми на власні очі побачили ще не завітріний і не вигорілий на сонці степ та різну живність, як дику (чаплі, яструби та голуби), так і домашню, що випасалася неподалік, в більшості – це кози та телята.
Просто біля дороги паслася руда конячка, а поруч з нею таке ж руденьке маленьке лоша. Таке хіба що у фільмах про природу можна добачити, а у Вівчаровому – "онлайн".
Ще декілька десятків метрів і центр села, де розташовані старостинський округ, пошта, фельдшерський пункт, клуб та дитячий майданчик з яскравим муралом.
Поруч виїзний базар, де можна придбати непродовольчі товари щодня. По четвергах вівчарівці їздять на базар у Лозно-Олександрівку, що за сім кілометрів від села, по п’ятницях – до Троїцького. Щоб з'їздити до Троїцького слід викласти 110 гривень.
В селі мешкає 408 жителів. Більшість задіяна у сільському господарстві: працюють в агрофірмі чи обробляють власну землю, вирощують худобу. За словами спеціаліста старостинського округу Олександра Кравцова, на території округу зараз працює шість сільгоспгосподарств. Робота більше для чоловіків, а для жінок вибір невеликий – соціальна сфера села. Тож багато хто з них займається домашнім господарством. У селі зараз залишилося фактично п’ять вулиць, де люди мешкають. У селах Трудродительське та Маслакове вже ніхто не проживає, у Дуванці декілька дворів залишилося.
Олександр Кравцов
— Будинки у селі коштують "копійки", бо з роботою погано, – розповідає пан Олександр. — Товарами село забезпечує два магазини, а ще автокрамниці навідуються.
Водогін тут відбудували декілька років тому, тоді і башту нову встановили. То ж проблем з водою немає, щоправда, не все село користується. 1 метр кубічний води зараз для вівчарівців обійдеться всього у 10 гривень. Комунальна служба ОТГ систему обслуговує.
За словами пана Олександра на початок року у селі було 103 дійні корови та ще 180 голів великої рогатої худоби (телиці, бички). Люди на худобу отримують дотації від держави. У минулому році за державною програмою троє вівчарівців, що мають 3 та більше корів отримали механічні доїльні апарати. Та ціни на молоко, на жаль, не радують. Зараз Старобільський молокозавод збирає молоко у селян за 4,80 гривні за літр. Виходить 3-х літрова банка молока коштує всього 14,40 гривні – дешевше літра води сумнівної якості. Та попри це , вівчарівці продукцію здають, бо поки реалізувати молоко дорожче не знайшли як. І поголів’я потрохи зменшують, бо на корову потрібно за сезон заготовити п’ять-шість тонн сіна. Тож порахуйте скільки грошей потрібно, якщо ви його будете купувати. Можливо, треба зібратися всім разом та створити свій кооператив, тоді за державними та міжнародними проектами можна буде і реалізацію організувати, і обладнання, техніку для збору та охолодження молока на всіх закупити, а може і міні-завод з перероблюння. І продавати свою продукцію вже не як другорядну сировину, а як якісний продукт харчування.
То ж, перше питання до управління агропромислового розвитку – що можна зробити для тваринницької галузі на селі? Його ми обов’язково направимо за призначенням, а відповідь опублікуємо на сторінках газети.
На вулиці зустріли молодшу медсестру Аллу Сичову, яка розповіла, що вже декілька років не може переоформити на себе спадщину, що залишилася від родича, бо грошей на це ніяк не назбирає. Жінка хвилюється, щоб спадку не лишиться. Це питання ми надамо юристові, бо така проблема є не тільки у пані Алли. Біля будівлі старостинського округу зараз квітне безліч півоній. Саджанці квітів всім селом збирали. Господарочки з дому несли, щоб у центрі села було красиво та затишно. Так і майданчик всі разом зробили. Щось меценати передали з обладнання, а що і самі зробили. Як, наприклад, дерев'яний вітряк, що при вітрі крутиться наче справжній. Помітили мешканці села і перші зміни, коли стали часткою Привільської об'єднаної громади, коли завдяки односельчанці Оксані Рибальченко виграли проект на дитячий майданчик. Підключилися всі: хто вітряк будував, хто квітник розбив, а місцеві художники на стіні старої будівлі зробили мурал, паркан соняхами розмалювали.
Оксана Рибальченко
Серед проблем села – поштове обслуговування. На пошті залишилася лише завідувачка, яка виконує обов’язки і листоноші. До того ж за графіком працює відділення лише один день на тиждень. Де, як не на пошті вівчарівці можуть зробити комунальні платежі, передплатити місцеву газету "Сельская новь" та інші видання, надіслати посилку чи бандероль. Адже до Троїцького близько тридцяти кілометрів, громадського транспорту немає, крім автобуса на Станицю, та й він "ходить" не завжди.
Зоя Маслакова
Завідувачка поштового відділення Зоя Маслакова розповідає: "Що до приймання комунальних платежів, то за графіком їх приймаю по понеділках, люди вже звикли, а ось розносити пошту за день складно". Є проблеми і з інтернетом. Десь 30 % мешканців села його собі встановили та якість поки дуже слабка і це турбує вівчарівців.
Більшість мешканців села отримує субсидії на опалювальний сезон. Пенсіонери завдяки цьому опалюють житло взимку газом, у кого пічне опалення теж субсидії мають на дрова та електроенергію. Та більшість селян почали встановлювати твердопаливні котли, бо так дешевше обходиться, особливо якщо хата невелика. Навіть, у будівлі округу опалюють дровами. На роботах з благоустрою зараз працює від центру зайнятості два працівники, в перспективі буде три. Улітку вони слідкують за порядком у парку, в центрі села, роблять обкоси узбіч та інше.
Село Привілля
У селі Привілля в цей день проходили збори з розпаювання земель (пасовищ та сінокосів) колишнього колгоспу у місцевому Будинку культури. Збори завершилися і у центрі села зібралося чимало привільнян.
Журналісти газети "Сельская новь" зустріли Людмилу Рогову та Михайла Коваленка, що прямували додому. Та як тільки вони дізналися, що ми з редакції і приїхали, щоб залучити привільнян до участі в проекті співпраці з громадами, пані Людмила розповіла: "Ми вже десять років, як постійно передплачуємо "Сельскую новь", читаємо місцеві новини, розгадуємо кросворди. Приємно бачити в газеті місцевих, знайомі обличчя". Пан Михайло приєднується: "Читаю з задоволенням, особливо, коли публікуєте корисні поради".
Галина Ольшанська разом з сусідами теж була на зборах, каже:" Це були перші установчі збори, попереду ще зустрічі і обговорення. Поки ще зарано щось говорити".
Прямуємо до будинку культури, де зустрічаємо керівницю Привільської ОТГ Мирославу Ляшенко та директорку будинку культури Людмилу Бойко.
У будівлі затишно і комфортно, та так було не завжди. Пам'ятаю, як років десять тому нас зустрічало понуре фойє і такий же глядацький зал, та й з вулиці виглядала будівля сіро. Зараз вфойє можна сміливо проводити районні, обласні заходи, що і роблять привільняни. Останній такий захід – районний етап фестивалю-конкурсу "Луганщина – світанок України".
Мирослава Ляшенко
Пані Мирослава розповіла: "Зараз працюємо над тим, щоб знайти кошти на ремонт даху будинку культури, щоб будівля ще довго служила людям. Мешканці громади охоче відвідують заходи, що проходять у будинку культури, тож і умови повинні бути гідні".
Нещодавно у клубі були встановлені новенькі спортивні тренажери, замінили вікна на металопластикові. Як повідомила пані Людмила, мешканці села охоче відвідують спортивний зал. Так, дорослі приходять на тренування о вісімнадцятій годині, а діти – о п’ятнадцятій. А ще пані Людмила розповіла про виставку, що готували на день народження Луганщини. Після участі у обласному заході учасники художньої самодіяльності села організували свято до Дня захисту дітей. Пані Людмила каже: "На святі були діти з дитячого садка, молодші школярі, батьки та дідусі з бабусями. Мирослава Анатоліївна всіх маленьких учасників привітала та солодкі призи вручила від громади". До найближчого свята Трійці привільські артисти готуються ретельно. Як повідомили "по секрету" учасники колективу, будуть у ансамблю "Привольнянка" нові веселі пісні у репертуарі.
На добровільних засадах веде гурток у Будинку культури Людмила Малих. Зі своїми вихованцями, які виготовляють доробки за технікою: квілінг, бісероплетіння. Майструють з сірників, стрічок. На початку літа кількість учасників зменшилась, та є такі, що продовжують активно займатися творчістю. Ляльки-мотанки Людмили Малих прикрашають сільські, районі та обласні виставки. У кабінеті керівниці Привільської громади теж є її роботи.
Макет гербу Привільської громади розробила одинадцятикласниця Ксенія Труш. З березня місяця Пенсійним фондом було організоване виїзне робоче місце у сільській раді. Воно стало першим у районі.
Як повідомила пані Мирослава: "Людям дуже зручно, що вони на місці можуть вирішити свої питання стосовно пенсійного фонду. Останнього разу на прийом прийшло близько тридцяти мешканців громади". З квітня місяця розпочав у Привільській громаді працювати і свій відділ освіти, культури, молоді, спорту та релігії, який очолила Олена Петрачук. Наразі заклади культури вже передали відділу, а з липня і заклади освіти перейдуть.
– Зараз ведеться ремонт другого поверху місцевої амбулаторії, на першому встановили нові вікна. Нову металеву огорожу квітників за кошти громади зробили біля будинку культури, встановили на в'їзді до села з обох сторін два банери, що запрошують до Привільської громади, – розповідає секретар сільської ради Оксана Рибальченко.
Багато у селі господарочок, що полюбляють квіти на подвір’ї та за двором висаджувати. Біля будинку Олени Мутовкіної справжня краса: квіти не тільки перед будинком, а й на іншому боці вулиці насаджені. Односельці про пані Олену кажуть "наша дизайнерка", бо дуже вона цінує красу та порядок.
Захід відбувається в рамках проекту, що реалізується Українською Асоціацією Медіа Бізнесу (УАМБ) у рамках проекту "Посилення економічної самостійності та цінності місцевих медіа для місцевої громади", що здійснюється за підтримки фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
