Учні Арапівської гімназії взяли участь у флешмоб «Букет ветерану». Про це пише вчителька Арапівської гімназії Мирослава Швецова.
Давним-давно зарубцювалися рани Великої Вітчизняної війни, але не слабшає біль втрат у багатьох родинах. Скільки крові треба було пролити, скільки людських страждань треба було знести, щоб ми могли спокійно спати, навчатися і жити. Безсмертний і величний подвиг тих, хто здобув перемогу у тій страшній війні... І наш святий обов’язок, вітаючи один одного зі Святом Перемоги, завжди пам’ятати й піклуватися про тих, хто пройшов цю страшну бойню і дожив до наших днів, пам’ятати про тих, кого немає поряд з нами, хто загинув на війні в ім’я життя інших поколінь.
Ми захоплюємося їхнім героїзмом, виховуємося на їх прикладах. Страшною ціною було куплено визволення людства від фашистської чуми. З кожних ста юнаків 1924 – 1925 років народження живими лишилося троє. Не судилося повернутися у рідну Арапівку 19-річному Івану Брусову. За героїчний подвиг йому було надано звання Героя Радянського Союзу. На подвір’ї Арапівської гімназії встановлено пам’ятник герою. Тут, на просторому гомінкому майдані, перед пам’ятником, ми щороку святкуємо урочисті події, тут звітують про досягнення та успіхи школи, сюди приводять гостей села, сюди приходили провідати свого вічно молодого друга ветерани, тут ми вшановуємо пам’ять героїв. І завжди за всім тихо і спокійно спостерігає він – Ваня Брусов, Герой Радянського Союзу, гордість нашого села. Погляд його суворий, бо сягає далеко — у безсмертя.
Пам'ять людська… Вона могла б вбити нас, коли б не було рятівної здатності забувати. Багато малих і великих подій заховала вона назавжди у своїх архівах. Та є сторінки, є такі дати, що ніколи не припадуть пилом забуття, бо перейняті вони болем не одного покоління. І забувати не маємо права…
"Часом мені здається, що солдати, що не прийшли з кривавих тих полів, лягли не в землю нашу спочивати, а обернулись в білих журавлів... Вони летять здаля в безмежжя світу, й прощальна туга хрипне в голосах... Чи не тому так мовчки — сумовито ми стежимо за ними в небесах?..."
