Члени клубу «Ветеран» села Солонці під час новорічних свят через карантин влаштували онлайн-посиденьки, які присвятили традиції святкування Різдва, Старого нового року у Троїцькій громаді. Онлайн зустріч їм домогла влаштувати місцева бібліотекарка Наталія Жердєва.
Цього разу учасників клубу цікавило як святкують Різдво в селах громади та ділилися місцевими новинам з соціальних мереж. Наприклад, про те, як в селах Демино-Олександрівка, Арапівка, Сиротине напередодні Різдва діти по хатах носять вечерю та колядують, а на території Новознам'янського старостинського округу такого звичаю немає.
Ольга Засєцька розповіла, як їх родина святкує Різдво: «Онуки приносять свою кутю, я пригощаю та передаю дітям свою. Син зі своєю родиною, що мешкає разом зі мною, цього дня завжди відвідують кумів»
Подружжя Жердєвих Валентина та Петро згадували, як в їхньому дитинстві готували кутю: "Це була каша з пшениці або ячменю, розведена водою з цукром. Крупу спочатку товкли у "памплицах", щоб очистити від лушпиння, а потім варили”.
Пані Валентина каже: “Ялинка була обов'язково, але не знаю, звідки вона бралась. Батько, Федір Іванович, працював на колгоспній фермі ветлікарем, приносив з роботи додому зекономлену вату і марлю. З марлі мама, Анастасія Олексіївна, шила мені спідницю для свята в школі. А вату використовували як прикрасу для ялинки. Жили скромно і купити тканину в магазині для карнавального костюма чи ялинкових прикрас не мали за які кошти. Родина була у нас багатодітна”.
— Хати в селі були низькими, і хлопці, і дівчата по-черзі кидали через них чоботи. Куди чобіт повертався носком, з тієї сторони мали бути наречений чи наречена. Ходили колядувати по оселях під Старий Новий рік. Дівчата вкривали шалі, а хлопці одягали теплі кожухи та шапки. А вранці хлопці ще й посівали, а потім дівчат пригощали зібраними по селу гостинцями, – згадує пан Петро.
