На Луганщині культура сортування та переробки сировини знаходиться на початковій стадії впровадження та сприймається людьми в цілому позитивно. Чи готові луганчани вчитися давати речам, які раніше відправляли просто на смітник друге життя або віддавати їх для перероблення на сировину і виготовлення вже нових речей, то залежить від багатьох чинників. Це і відсутність власного переробного комбінату, і погана якість доріг, щоб перевозити зібрану сировину до сусідніх областей на переробку (бо ремонт техніки стане в рази дорожчим за виручені кошти від здачі зібраної сировини), а ще необізнаність населення через брак інформації. Ми всі маємо вивчати досвід як в Україні, так і за її межами, але кожна громада має знайти свій шлях до втілення енергозберігаючих технологій та запровадження культури користувача ресурсами.
І хай поки комунальні підприємства заробляють на зборі сировини для вторинної переробки копійки але це “новшество” дуже важливе для майбутнього, коли в Луганській області відкриють все ж своє сучасне переробне підприємство (в планах розвитку області це прописано), то населення вже буде готове до економного і дбайливого споживання. ООН в пріоритетах ставить економне використання ресурсів і українці мають цьому вчитися.
Цікавий досвід для луганчан є з цього у Чернігові, де працює станція прийому сировини “Еко Місто”, яку відкрили за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки і в цьому проєкті велика увага приділяється саме освітній функції населення. Тож, далі про досвід чернігівських сортувальників з якими ми познацомилися під час медіа-туру Черніговщиною разом з Українським кризовим медіацентром.
Освітня станція для сортування побутових відходів вчить містян заощаджувати
Якщо ви думаєте, що сортувати сміття, то заняття для пенсіонерів та людей у яких нікуди дівати часу, то помиляєтеся. Чула й не від одних знайомих: “Сортуй чи не сортуй, а вивезуть і все скинуть в одну купу на міське сміттєзвалище”. То побувавши на Освітній сортувальній станції у місті Чернігові маю інші приклади, які доводять про користь сортування і навіть вигоду від цього як місту, так і містянам.
— Не все, що містяни подають до Станції сортування отримує “друге” життя, приблизно третина із зданої сировини неліквідний пластик, що підлягає утилізації, — каже керівник ГО «Еко Місто» Сергій Безбородько. — Це весь пластик без маркування, поліетиленові пакети, одноразовий посуд, ємності з-під цукерок, баночки з-під йогуртів та кисломолочних продуктів, старі CD-диски, вхс-касети, - все це не можна переробити. Але й дома це залишати не можна, щоб самостійно спалити у печі. Таке сміття спалюють на спеціалізованих підприємствах, де є необхідне обладнання, фільтри для очистки диму та навіть золу потім ховають у спеціальних ємкостях. Весь цей процес дороговартісний. Наразі на утилізацію такий пластик веземо до Києва.
Щоб таких відходів було менше у кожній сім’ї варто ще при покупці продумувати, які продукти і в якій упаковці купувати, щоб це було екологічно й раціонально. Сергій, наприклад, купує продукти у склі, бо воно, на відміну від пластику переробляється безліч разів.
Тож кожен має вирішувати, що краще: купити трішки дорожче але подбати, щоб на полігонах не накопичувалися на століття звалища побутового сміття та ще й порадіти, що з переробленого полієтілену зможуть виготовити рушники для кухні, ручки, фурнітуру чи горщики для квітів.
Де і як сортують та вчать сортувати
У приміщення колишнього гаража чернігівські волонтери навели лад та встановили 18 контейнерів для сортування.
Люди приносять сюди валізи, а волонтери допомагають розібратися до яких саме контейнерів його потрібно перекласти та розповідають, що перед здачею використаних ємностей та пакетів їх треба помити та очистити, просушити.
Сергій Безбородько каже, що всю вторсировину на станції прийматимуть безкоштовно і щомісяця публікують звіт, де детально розписують, скільки коштів заробили від реалізації ресурсоцінної упаковки, а скільки витратили на поштові відправки до Києва та оплату високотемпературного спалювання.
На базі Освітньої станції сортування еко-ментори і еко-менторки проводять майстер-класи і навчання. Волонтери провели у школах Чернігова понад 100 інтерактивних уроків «Життя без сміття» і розказали учням про сортування на практиці. В молодіжному центрі впевнені, що саме молодь, яка небайдужа до проблем екології і готова не лише говорити про якісні зміни у місті, а і бути тими, хто ці зміни впроваджує.⠀Бо давати речам шанс на друге життя – важлива складова свідомого споживання.
Як і куди відправляють неліквідну сировину
На освітній сортувальній станції за гроші виручені від зданої сировини організують відправку вторсировину, що не приймають в Чернігові на переробку в Київ. Це чисті і сухі паперові горнятка, тарілки, відерця, упаковки TetraPak, EloPak, PurePak, кур'єрські пакети, пакети від молочної продукції, пакувальна плівку, плівку з пупирками та інше. Журналісти Троїцьке.City теж побували на такій переробній станції в Одесі і дізналися як із вторсировини виготовляють тротуарну плитку, лавки, а також ексклюзивні речі для побуту.
— А ще ми знайшли можливість відправляти неліквідний пластик на переробку, — каже волонтерка Наталія Курінська. — Під час візиту до Одеси познайомилися з командою Драгоценный пластик Одесса. Precious plastic Odessa, яка виготовляє з неліквіду тротуарну плитку і приймає його за умови адресною доставки і оплати 20 грн/кг,.
Також із перероблених кришечок роблять ексклюзивні та з неповторними узорами плити для лавочок в парки, посуд, вази для квітів і фруктів, підставки під гаджети, та ще купу корисних речей у побуті.
Як споживати свідомо і не шкодити природі
⠀Запитаймо себе, коли ми беремо до рук річ, яка отримала другий шанс на життя то, що відчуваємо і чи виникає бажання спробувати цей досвід.
⠀
— Важливо не лише усвідомлювати, що і скільки ми купуємо, а і як ми поводимося з речами, які стали нам непотрібними, — каже Сергій. — Ремонтуємо зламане чи викидаємо у смітник? Ділимося з тими, кому річ дійсно необхідна? Віддаємо на переробку? Наше поводження з речами напряму впливає на екологічну ситуацію.
⠀
На Станції сортування разом з ілюстраторкою Альбина Колесниченко розробили прості поради, як дати речам друге життя і не нашкодити природі — вивчай картки-поради та застосовуй в життя.
Чернігівські сортувальники переконанні, що це допоможе, по-перше, позбутися марнотратного використання, по-друге, скоротити виснаження ресурсів планети, а по-третє – подовжити строк служби корисних речей, які ми купуємо.
Станція розширюється та переїжджає в нове приміщення
Щомісячно станція з прийому вторсировини робить публічні звіти: бо це є важливою складовою для загального результату роботи.
— В грудні ми працювали лише 2 дні і прийняли 1303 кг вторинної сировини, — каже Сергій Безбородько. — Щоб було зрозуміліше,то за 2 дні ми прийняли місячний об'єм вторинної сировини. ⠀
Сергій демонструє тротуарну плитку, яку виготовили із вторсировини
Так, станція прийняла 1179 кг різних фракцій: склотара – 503 кг, пластик PET – 93 кг, Пластик HDPE – 37 кг, макулатура і картон – 506 кг, жерсть – 28 кг, алюміній – 12 кг. З реалізації упаковки в грудні ми отримали 1920 грн і ще 3820 грн – благодійними внесками.Щодо складних у переробці фракцій, яки ми прийняли: Tetra Pak – 36 кг, пластик LDPE – 60 кг, пластик PP 5 – 25 кг, паперові стаканчики – 4 кг.
⠀Сергій розповів, що на обслуговування станції і початок ремонту на новій локації у грудні витратили 9930 грн: кошти пішли на логістику та відправку Tetra Pak і паперових стаканчиків в Київ на переробку, відправку неліквідного пластику на спалювання, придбання брусу і профнастилу. ⠀
Саме це приміщення наразі готують для нової сортувальної станції. Волонтери тут провели вже толоки.
В грудні 2020 року були останні дні роботи сортувальної станції на території Молодіжного центру.⠀
— Нас чекає ремонт, переїзд і відкриття на новій, більшій площі і дуже перспективній локації – території Національного університету "Чернігівська політехніка", - каже Сергій. — В планах – сортувальна станція, майстерня з переробки пластику, міська ферма, сад на даху і креативний публічний простір для всіх.
Підтримка ГО "Еко Місто" благодійним внеском:
