Петро Бабкін - троїчанин, який не тільки побудував власний бізнес, а ще й цікавиться спортом та постійно активно проводить свій час. І це у свої 73 роки. Ми провели день з активним пенсіонером і показуємо, як він тренується і чому приділяє цьому так багато уваги.
***
Цей матеріал - частина інтерактивного медіасеріала на Свои.City. Ми зібрали 8 нетипових історій жителів 50+ зі сходу України. Вони розповідають, чим займаються на пенсії і чому обирають активний спосіб життя. Розповідаємо, які можливості є для людей у віці в цих громадах і що їх об'єднує.
***
Не обов’язково ставати спортсменом. Головне – займатись для себе
Наразі у віці 73 роки Петро Васильович мріє про заняття тріатлоном, який поєднує біг, їзду на велосипеді та плавання.
Він згадує, що вже з дитячих років вів активний спосіб життя спосіб життя. Він з друзями постійно грався на вулиці, гуляв по лісах та активно проводив свої дні. Без телевізорів, інтернету та смартфонів. Коли Володимиру, старшому брату Петра Васильовича, подарували лижі, п’ятирічний Петро постійно обмінювався з ним на якісь речі, аби міг на них покататися. В шкільні роки в покровській школі дуже часто займав перші місця на районних та місцевих змаганнях зі спорту, а пішовши до армії, служив Петро Васильович у Німеччині, згадує, як постійно займався фізичною активністю та бігом.
Після повернення з армії він займав призові місця по метанню гранати, виступаючи за район. У свої молоді роки, та під час навчання в технікумі, він брав участь у змаганнях з багатоборства, волейболу у Луганську, Старобільську та Кремінній, де також займав призові місця.
Вихід на пенсію - можливість займатися собою
З виходом на пенсію Петро Васильович продовжує далі працювати, а син Олександр більше примушує його відпочивати, мандрувати та займатися справами, які близькі до душі.
Вже дуже багато років Петро Васильович захоплений книгою Поля Брега "Чудо голодування", яку вперше по рекомендації знайомого прочитав ще в на початку 80-х років, яка позитивно вплинула на його подальше життя, самопочуття.
Зараз день Петра Васильовича виглядає так: підйом о 5:00-5:30, потім він відвозить дружину на роботу, після чого займається бігом, плаванням або їздить на велосипеді. На кожний вид активності виділяє 2 – 3 рази на тиждень. Дистанція бігу найчастіше від 3 до 5 кілометрів, а їзда на велосипеді від 10 до 20 кілометрів в один бік. Він дуже часто їздить до Покровська та назад.
«Я дотримуюсь правила, що сніданок необхідно заробити, тому снідаю не рано, найчастіше в раціоні превалює рослинна їжа, та також інколи полюбляю солодке. Дуже люблю яблука та салати. Я до 15 років не їв багато м’яса, та й зараз з’їсти можу, але ближче до душі рослинна їжа» - розповідає Петро Васильович.
Власною справою Петро Васильович почав займатися у 1997 році. Для початку займав гроші у людей, які зміг віддати вже за три роки, а у 2002 році купив на господарство перший комбайн, тому поступово сільськогосподарське підприємство «Маяк» перетворювалось на найпотужніше у районі. За десять років господарство Петро Васильовича змінило повністю всю техніку на нову.
Зараз активно сімейною справою сім’ї Бабкіних займається син Олександр. А Петро Васильович не покинув господарство та продовжує займатись фінансовими питаннями та договорами.
Він не забуває про село, у якому мешкає, зробив ремонт у сільському клубі та встановив дитячий майданчик за ним, крім того, полагодив греблі на ставку, які виклали з плит, а облагородженням території господарства займається син Олександр. Наразі у селі Караїчне приблизно 112 жителів, з яких близько 30 людей - це працівники сільськогосподарського підприємства «Маяк». Крім того, є працівники з Троїцька та Покровська. В цілому господарство нараховує близько 50 робітників.
Хочеться, аби люди рухалися і були здоровими
«Я з дитинства, власним прикладом, привчав дітей до спорту. Поряд зі своїми я зберігаю й грамоти сина Олександра», - розповідає Петро Васильович.
Вся сім’я Бабкіних також веде активний спосіб життя, займається спортом, полюбляє їздити на велосипедах, тому інколи складає компанію й своєму дідусю. Дружина Петра Васильовича також розділяє його вподобання спортом та інколи пропливає разом з ним від одного берега ставка у селі Караїчне до іншого.
«Якщо я спортом або фізичною культурою не позаймаюся декілька днів, то вже відчуває себе інакше», - ділиться пан Петро.
Зараз він інколи організовує ігри в теніс і волейбол серед молоді, підлітків у святкові та вихідні дні. Зараз змагання стали проводити набагато менше. Крім того, розповідає, що коли працював вчителем фізкультури, власним прикладом заохотив двох школярів йти вчитись на фізичне виховання.
Пенсіонерам двадцять першого століття, особливо чоловікам, Петро Васильович рекомендує вранці після пробудження ще в ліжку виконувати вправу велосипед близько 150 разів, потім вправи на прес та присідання.
«Я мрію займатися залученням молодого покоління до спорту», - розповідає пан Петро.
***
Цей медіасеріал створено в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.
Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.
